6.6.1 РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ ТА ЇХ ПУНКТУАЦІЙНЕ ОФОРМЛЮВАННЯ

У реченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком (способом узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.

Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, відносяться до одного й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку:
Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П.Тичина).

Запам’ятай!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснюючі) слова, є поширеними:

Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину (М.Бажан).

2. Іноді в реченні є не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3. Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,

або (рідше) тільки інтонацією:
Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О.Копиленко).
А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т.Шевченко).

4. Неоднорідними означення бувають тоді, коли вони характеризують той самий предмет з різних

боків:
Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

5. Завжди неоднорідними є означення, виражені

а) сполученням займенника й прикметника:

моя весняна мрія;

б) якісного і відносного прикметників:

високі дніпровські гори;

в) якісного й присвійного прикметників:

улюблена мамина вишня.

6. Однорідними означення є тоді і тільки, коли:

а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:

Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І.Нечуй-Левицький).

б) коли означення стоять після означуваного слова:

Він, впевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору.

в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:

Ми не пропаща, а чудесна сила (М.Стельмах).
Однорідними можуть бути
підмети Я, ти, він, вона – разом дружна ми сім’я.
присудки Заспівали, защебетали пташки (Марко Вовчок).
додатки На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь (М.Коцюбинський).
означення Різнобарвні, яскраві, золотисті, сріблясті іскорки від вогню стрибали
над полум’ям (Панас Мирний).
обставини Маслюки пахли важко, задушливо (О.Донченко).
Не є однорідними членами речення:

1. Повторювані слова, що вживаються для виділення великої кількості предметів, підкреслення

тривалості дії, вираження емоційності:
Лети, лети, моя пташко, а я за тобою.

2. Два однакові або подібні слова, об’днані частками не або так:

дивишся не надивишся; спати так спати.

3. Фразеологічні сполучення з двічі повторюваними сполучниками:

ні риба ні м’ясо; і сміх і гріх.

4. Однакові за формою дієслова, що означають ускладнену дію:

піду принесу.

Розділові знаки в реченнях з однорідними членами
Умовні позначення: О – однорідні члени речення;
УС – узагальнювальне слово;
р – речення продовжується.

Правило Приклад
1. О, О, О, О. Пливла весна…, на степи-килими сипала стрічки
сині, блакитні, жовті, зелені (С.Васильченко).
2. О, О, О і

(чи, й, або) О.
Понад берегом росли густі, високі, зелені
та кучеряві верби (І.Нечуй-Левицький).
3. і О, і О, і О. Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.
4. О, а О. Є багато на світі учених людей, а поетів мало
(М.Коцюбинський).
5. О і О, О і О. Петрик і Оксанка, Василько і Гнат добре знали, що
ліс – це схованка для них і годувальник для цілого села.
6. Між поширеними
означеннями
ставиться [ ; ]
Яскраві сади, облиті сонячним сяйвом; обмиті
теплими весняними дощами; обкутані теплим
подихом прогрітого вітру
, вирували своїм буйноцвіттям.
7. УС: О, О, О. Усе проти неї: і люди, і становище жінки,
і убожество (М.Коцюбинський).
8. О, О, О – УС. Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле
(О.Гончар).
9. УС: О, О, О – р. Усе навколо: дерева, птахи, люди – сповнене
весняної пружності, нестримної сили (В.Собко).


Тест