1.7. ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ПРОГРАМНИХ ТВОРІВ

N n/n Твір Автор Персонажі Місце Час Рід Жанр Стиль
1 „Ой Морозе, Морозенку” Морозенко, мати, Україна, вороги (татари) близько 1649р. ліро-
епос
історична пісня
2 „Чи не той то хміль” Б.Хмельниць-
кий, ляхи
Жовті Води, які називають Золотий Брід 1648–1656 ліро-
епос
історична пісня
3 „Бондарівна” Бондарівна, її батько, „добрі люди”, пан Каньовський Богуславок ліро-
епос
балада
4 „Дума про Марусю Богуславку” Маруся, 700 козаків-невольників Туреччина, згадується м.Богуслав ліро-
епос
дума
5 „Буря на чорному морі” два брати, чужий-чужениця, батько, мати, сокіл Білозірець Чорне море ліро-
епос
дума
6 „Віють вітри, віють буйні” Маруся Чурай монолог дівчини, яка порівнює себе з билиною лірика пісня
7 „Засвіт встали козаченьки” діалог матері з сином лірика пісня
8 „Слово про похід Ігорів” князі: Ігор, Всеволод, Святослав Курський, Володимир = „чотири сонця”; Святослав Київський, Гзак, Кончак, Овлур, Ярославна, Глібівна. Центральним образом є образ Руської Землі р.Сула, р.Каяла, р.Донець, Київ, Путивль, Курськ, Чернігів, згадуються німці 1185р. ліро-
епос
героїчна поема монумента-
лізм бароко
9 „Повість минулих років” Нестор Літописець Всі князі Київської Русі (від Кия), історії про княгиню Ольгу, древляни, хозари, половці згадується Константино-
поль (Царгород), древляни, Київ
перша дата в літописі 1051р. Сам літопис близько 1113р. епос літопис монумента-
лізм бароко
10 „De libertate” Григорій Савич Сковорода Б.Хмельниць-
кий, воля
лірика патріотична лірика
11 „Всякому місту – звичай і права” „галерея вад людського суспільства”, чисте сумління лірика ліричний вірш, що став народною піснею, (філософсько-сатиричний монолог-сповідь) емблема-
тична пое-
зія, бароко
12 „Бджола та Шершень” Бджола і Шершень ліро-
епос
байка класицизм
13 „Енеїда” І.П.Котлярев-
ський
Венера + Анхіз = Еней, Зевс, Юнона, Меркурій, Нептун, Еол, Зефір, Борей, Вулкан, Сивілла, Дідона, Цирцея, Латин + Амата = Лавінія (Лавіся), Турн, Низ, Евріал, цар Ацест, Евандр – Паллант, Дарес – Етелл Карфаген, Сицилія, Кумська земля, Латинська земля, р.Тібр, пекло ліро-
епос
бурлескно-травестійна поема класицизм
14 „Наталка Полтавка” Терпилиха, Наталка Полтавка, Микола (далекий родич), Петро (коханий Наталки), Макогоненко (виборний), Тетерваковський (возний) село під Полтавою, р.Ворскла близько 1819р. драма соціально-побутова драма (за визначенням автора „малоросійська опера”) класицизм
15 „Маруся” Г.Квітка-Основ’яненко (справжнє прізвище Г.Ф.Квітка) Наум Дрот + Настя = Маруся, Василь (свитник), Олена Курбаківна, Денис Деканенко епос повість (сентименталь-
но-реалістична, соціально-побутова)
сентимен-
талізм
16 „До Основ’я-
ненка”
Т.Г.Шевченко захоплення історичним минулим, туга за ним, віра в незнищенність Ураїни, звертання до Основ’яненка близько 1839р. лірика послання романтизм
17 „Катерина” Катерина, Іван-москаль, батько, мати, Івась, кобзар, єгері-лісничі згадується р.Дніпро, м.Бровари ліро-
епос
соціально-побутова поема романтизм
18 „Гайдамаки” повсталий народ, Маким Залізняк, Іван Гонта, Ярема Галайда, шинкар Лейба, конфедерати, бабуся, Оксана Титарівна, титар Вільшана, Чигирин, Майданівка, Умань, Лисянка, Лебедин 1768р. (Гайда-
мацький рух – Коліїв-
щина)
ліро-
епос
поема (революційно-романтична, історико-героїчна, соціальна) перший роман у віршах романтизм
19 „Сон” (комедія) цар, цариця, землячок-перевертень, „блюдолизи”, „первому вторая” Україна, Сибір, Петербург близько 1844р. ліро-
епос
сатирично-політична поема реалізм
20 „Кавказ” (твір присвячений Якову де Бальмену) Прометей (символічний образ), кат-колонізатор (монолог) про кавказькі народи „од молдаванина до фіна” близько 1845р. ліро-
епос
сатирична поема з елементами лірики та героїки (І.Франко назвав „гнівною інвективою”)
21 „І мертвим,
і живим,
і ненарож-
денним”
звертання до інтелігенції з проханням соціального примирення близько 1845р. ліро-
епос
послання (патріотичне, громадянське)
22 „Заповіт” єдиний заклик у Шевченка: „Поховайте та вставайте” 1845р. лірика вірш (громадянська лірика)
23 „Мені однаково” (входить до циклу „В казематі” (невольнича поезія) твір побудований на антитезі „мені однаково – неоднаково” близько 1847р. лірика вірш-медитація (громадянський)
24 „Чорна рада” (хроніка 1663р.) Пантелеймон Куліш Іван Шрам (Чепурний) – Петро Шраменко, Михайло Черевань + Меланія = Леся, Яким Сомко, Іван Брюховецький, Васюта Золотаренко, Кирило Тур, князь Гагін, Гвинтовка, Сурмач, Вуяхевич, Павло Тетеря, Божий чоловік, Василь Невольник сюжет твору пов’язує дорога, хутір Хмарище, Київ (Києво-Печерська лавра), Романівський Кут, Ніжин 1663р. (за літопи-
сом Са-
мовидця)
епос перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка, історико-пригодницький) реалізм
25 „Максим Гримач” Марко Вовчок (справжнє прізвище Марія Олександрівна Вілінська) Максим Гримач, його доньки Катря та Тетянка, коханий Катрі – Семен „против Черкас, нижче Домонтова” „над Дніпром” середина XIX ст. „давно колись, як панувала на Вкраїні удвійзі Польща і Москов-
щина”
епос родинно-побутове оповідання реалізм
26 „Кайдашева сім’я” І.С.Нечуй-Левицький (справжнє прізвище І.С.Левиць-
кий, І.Франко назвав „всеобіймаю-
чим оком Правобереж-
ної України”)
Омелько Кайдаш + Маруся Кайдашиха = Карпо( + Мотря Довбишівна з Семигор) та Лаврін ( + Мелашка з Бієвців), кум, баба Палажка Солов’їха, баба Параска Гришиха, священик, батьки Мотрі та Мелашки Семигори, Бієвці, р.Рось, р.Раставиця, Київ (Києво-Печерська лавра) друга половина XIX ст. епос соціально-побутова повість (І.Франко назвав „найкращою оздобою українського письменства”) реалізм
27 „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик (справжнє прізвище братів – Рудченко) Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов) + Мотря = Чіпка, баба Оришка, Грицько Чупруненко + Христя, Матня, Лушня, Пацюк, Мирон Ґудзь + Марина = Іван + Мотря = Онисько, Василь, Максим (Махамед) + Явдоха = Галя (дружина Чіпки), Кряжов, Чижик, Дмитренко, пани Польські, Василь Порох с.Піски впродовж 100 років (до і після реформи 1861р.) епос соціально-психологічний роман („роман з народного життя”) реалізм
28 „Мартин Боруля” Іван Карпенко-
Карий (справжнє прізвище І.К.Тобілевич, належить до „театру корифеїв”)
Мартин Боруля + Палажка = син Степан та дочка Марися, Гервасій Гуляницький, його син Микола, Націєвський, Трандалєв, Омелько, Трохим – наймити, у творі згадується Красовський, але жодного разу не з’являється на сцені друга половина XIX ст. драма трагікомедія реалізм
29 „Мойсей” І.Я.Франко Мойсей, Єгошуа, Єгова, єврейський народ, Датан, Авірон, демон пустелі Азазель на Близькому Сході ліро-
епос
філософська поема
30 „Гімн” („Вічний ре-
волюціонер”)
„дух, що тіло рве до бою”, „вічний революціонер – Дух, наука, думка, воля” 1880р. (із збірки „З вершин і низин”) лірика гімн (громадянська лірика)
31 „Чого являєшся мені у сні” ліричний герой 1896р. (із збірки „Зів’яле листя”) лірика інтимна лірика
32 „Тіні забутих предків” М.Коцюбин-
ський
Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра, матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир Гуцульщина, р.Черемош на межі ХІХ й ХХ ст. епос повість екранізована С.Параджано-
вим
33 „Intermezzo” (присвячена Кононів-
ським полям)
Моя утома, Ниви у червні, Сонце, три білих вівчарки (Пава, Оверко, Трепов), Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе, Селянин біля Кононівки близько 1908р. епос (з елемен-
тами драми – дійові особи на початку твору й лірики – лірич-
ний герой, палітра емоцій і пережи-
вань, пейзажі)
новела імпресіо-
нізм
34 „Земля” (присвячена батьку Ю.Кобилян-
ському)
О.Кобилян-
ська
Івоніка Федорчук + Марійка = сини Михайло (закоханий в Анну) та Сава (закоханий у Рахіру), Василь Чоп’як + Докія = Парасинка + Тодорика, батько Рахіри – циган Григорій, Онуфрій Лопата Буковина, с.Д. наприкін-
ці 1902р.
епос повість модернізм, символізм
35 „Лісова пісня” Леся Українка (справжнє прізвище Лариса Петрівна Косач-Квітка) Лукаш, його мати, дядько Лев, Килина, Мавка, Лісовик, Перелесник, Русалка Польова, Русалка Водяна, Злидні, „Той, що греблі рве”, „Той, що в скалі сидить”, Доля урочище Нечимне, на Волині (Полісся) драма драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема) модернізм
36 „Contra spem spero!” образ „сізіфової праці”, оптимізм людини лірика особисто-філософська лірика (вірш)
37 „Камінний хрест” В.Стефаник (належить до „Покутської трійці” разом з Марком Черемшиною та Лесем Мартовичем) Іван Дідух, йог дружина Катерина, їхні сини, кум Михайло, кума Тимофіїха, селяни Галичина, Покуття, с.Русов кінець ХІХ ст.– поч. ХХ ст. епос психологічна новела (студія, тобто художнє дослідження душі головного героя) експресіо-
нізм
38 „Блакитна Панна” Микола Вороний (належить до „розстріляного відродження”, був у „театрі корифеїв”) образ Весни = (П.Тичина „Арфами, арфами”) лірика пейзажна лірика (вірш) символізм
39 „Чари ночі” Олександр Олесь (спрвжнє прізвище Олександр Іванович Кандиба) ліричний герой = І.Франко „Чого являєшся…”, =П.Тичина „О панно Інно”, „Ви знаєте, як липа шелестить” близько 1907р. лірика романс символізм
40 „О слово рідне! Орле скутий!..” любов до рідної мови близько 1909р. лірика патріотичний вірш символізм
41 „Ви знаєте, як липа шелестить” Павло Тичина ліричний герой = І.Франко „Чого являєшся мені у сні”, =П.Тичина „О панно Інно”, =О.Олесь „Чари ночі” близько 1911р. лірика інтимна поезія символізм
42 „Арфами, арфами” образ весни = М.Вороний „Блакитна панна” близько 1914р. збірка „Соняшні кларнети” лірика пейзажний вірш кларнетизм
43 „О панно Інно” ліричний герой близько 1915р. лірика інтимна (любовна) поезія символізм
44 „Молюсь і вірю…” Максим Рильський ліричний герой = молодечий оптимізм лірика філософський вірш неокласи-
цизм
45 „Любіть Україну” Володимир Сосюра образ Батьківщини, ліричний герой 1944р. (заборо-
нена поезія)
лірика патріотичний вірш реалізм
46 „Різдво” Богдан-Ігор Антонич („розстріляне відродження”) на Різдвяну тематику (Спаситель, волхви-лемки) Лемківщина лірика філософський вірш символізм
47 „Момент” Володимир Винниченко (належить до емігрантської літератури) революціонер, якого називають Шехерезадою, панночка Муся, контрабандист, Семен Пустун, коняка Кукурудзяна близько 1910р. епос новела імпресіо-
нізм
48 „Я (Романтика)” Микола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов) „Я” – главкомверх „чорного трибуналу”, доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша, мати „Я” з очами Марії „Загірна комуна” (1919–1922) близько 1924р. епос новела імпресіо-
нізм, вітаїзм
49 „Вершники”:

„Подвійне коло”

„Шаланда в морі”

Юрій Яновський брати Половці – денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і 14-річний Сашко, червоний командир Іван, батько Мусій Половець, комісар Герт під Компаніївкою, в Олешківській пустелі 1919р. епос новела неороман-
тизм
50 Мусій Половець, його дружина Половчиха (=образ Ярославни з „Слова…”), революціонер Чубенко біля Одеси та Очакова 1919р. епос новела неороман-
тизм
51 „Місто” Валер’ян Підмогильний („розстріляне відродження”) Степан Радченко, Надійка, „мусінька” Тамара Василівна, її чоловік Гнідий та син Максим, Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський Київ 1920–1930 епос урбаністичний роман (перший в українській літературі) соціалістич-
ний реалізм, залишки неороман-
тизму (маргіналь-
ний)
52 „Моя автобіографія” Остап Вишня (справжнє прізвище Павло Михайлович Губенко) маленький Павлусь, дорослий ліричний герой – Павло Губенко, батько, мати, учитель на Полтавщині, Зіньківського повіту, містечко Груні, згадується Київ, Харків від 1889р. до 1924р. епос гумореска
53 „Сом” Сом, дід Панько, пан, рибалка, собака Джой, українська природа р.Оскіл, Харківщина, р.Північний Донець належить до „Мислив-
ських усмішок”
епос усмішка
54 „Мина Мазайло” Микола Куліш (належить до „розтріляного відродження”) Мина Мазайло + Килина Мазайлиха=син Мокій, донька Рина, дядько Тарас, тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва), Уля, комсомольці, комсомолець Губа м.Харків до 1929р. україніза-
ція
драма комедія (сатирична)
55 „Стилет чи стилос?” Євген Маланюк („Празька школа”, а згодом МУР) образ стилета – це холодна зброя, стилос – загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці лірика філософсько-громадянська поезія символізм
56 „Тигролови” Іван Багряний (справжнє прізвище Іван Павлович Лозов’ягін, належить до МУРу) Григорій Многогрішний, родина Сірків – Денис (батько), Сірчиха, Наталка, Гриць, мойор НКВС Медвин, Фіона Сибір, ГУЛАГ, Зелений Клин: Київка, Чернігівка, Полтавка 30-ті роки ХХ ст. епос пригодницький роман реалізм
57 „Україна в огні” Олександр Довженко родина Запорожців: Лаврін і Тетяна та їх діти, п’ятеро синів – Роман Іван, Савка, Григорій, Трохим, дочка Олеся, Христя Хутірна, Купріян Хутірний, Василь Кравчина, А.Пальма, зрадник Заброда, німецький полковник Ернст фон Крауз, його син Людвіг с.Тополівка, Німеччина 1941–1943 епос кіноповість
58 „Зачарована Десна” Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах), Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), прабаба Марусина, дід Семен, собака Пірат, Самійло, Косар, Тихон Бобир, ворона, яка завідувала погодою, дід Захарко, р.Десна с.Сосниця, р.Десна до рево-
люції (близько 1894р.) до 1943р.
епос кіноповість (автобіографічне кінооповідання)
59 „Пісня про рушник” Андрій Малишко образ матері, образ рушника – символ дороги в майбутнє лірика пісня (особиста лірика)
60 „Лебеді материнства” Василь Симоненко (належить до „шістдесят-
ників”)
напутнє слово матері синові; образ тополі з України, „рожеві лебеді”, образ Батьківщини лірика колискова (громадянський ліричний вірш)
61 „Як добре те, що смерті не боюсь я” Василь Стус (належить до „шістдесят-
ників”)
передбачення своєї долі (подібно до Т.Шевченко „Заповіт”) лірика патріотично-філософська поезія
62 „О земле втрачена, явися!..” (поезія належить до невільницької лірики) образ рідної землі Соловки лірика патріотична поезія
63 „Балада про соняшник” (верлібр) Іван Драч (належить до „шістдесят-
ників”)
соняшник – то хлопець;
сонце – поезія. (Це символічні образи)
ліро-
епос
модерна балада модернізм
64 „Маруся Чурай” Ліна Костенко (належить до „шістдесят-
ників”)
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, Мартин Пушкар, Лесько Черкес, Галя Вишняківна, Семен Горбань, згадується Богдан Хмельницький Полтава, Київ 1658р. ліро-
епос
історчний роман
65 „Страшні слова, коли вони мовчать” значення слова в житті людини лірика філософська поезія
66 „Українське альфреско” образи-архети-
пи – шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка Ряба, лелека
лірика філософська поезія
67 „За мить щастя” Олесь Гончар артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура м.Рангуна (як із казок Шехерезади) близько 1945–1946 епос новела
68 „Три зозулі з поклоном” (новела присвячена „Любові всевишній”) Григір Тютюнник (належить до „шістдесят-
ників”)
оповідач, його батьки – Михайло і Соня, Марфа Яркова, її чоловік, поштар – дядько Левко близько 1937р. епос новела (ключовим є у творі лист)