N n/n | Твір | Автор | Персонажі | Місце | Час | Рід | Жанр | Стиль |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | „Ой Морозе, Морозенку” | — | Морозенко, мати, Україна, вороги (татари) | — | близько 1649р. | ліро- епос |
історична пісня | — |
2 | „Чи не той то хміль” | — | Б.Хмельниць- кий, ляхи |
Жовті Води, які називають Золотий Брід | 1648–1656 | ліро- епос |
історична пісня | — |
3 | „Бондарівна” | — | Бондарівна, її батько, „добрі люди”, пан Каньовський | Богуславок | — | ліро- епос |
балада | — |
4 | „Дума про Марусю Богуславку” | — | Маруся, 700 козаків-невольників | Туреччина, згадується м.Богуслав | — | ліро- епос |
дума | — |
5 | „Буря на чорному морі” | — | два брати, чужий-чужениця, батько, мати, сокіл Білозірець | Чорне море | — | ліро- епос |
дума | — |
6 | „Віють вітри, віють буйні” | Маруся Чурай | монолог дівчини, яка порівнює себе з билиною | — | — | лірика | пісня | — |
7 | „Засвіт встали козаченьки” | діалог матері з сином | — | — | лірика | пісня | — | |
8 | „Слово про похід Ігорів” | — | князі: Ігор, Всеволод, Святослав Курський, Володимир = „чотири сонця”; Святослав Київський, Гзак, Кончак, Овлур, Ярославна, Глібівна. Центральним образом є образ Руської Землі | р.Сула, р.Каяла, р.Донець, Київ, Путивль, Курськ, Чернігів, згадуються німці | 1185р. | ліро- епос |
героїчна поема | монумента- лізм бароко |
9 | „Повість минулих років” | Нестор Літописець | Всі князі Київської Русі (від Кия), історії про княгиню Ольгу, древляни, хозари, половці | згадується Константино- поль (Царгород), древляни, Київ |
перша дата в літописі 1051р. Сам літопис близько 1113р. | епос | літопис | монумента- лізм бароко |
10 | „De libertate” | Григорій Савич Сковорода | Б.Хмельниць- кий, воля |
— | — | лірика | патріотична лірика | — |
11 | „Всякому місту – звичай і права” | „галерея вад людського суспільства”, чисте сумління | — | — | лірика | ліричний вірш, що став народною піснею, (філософсько-сатиричний монолог-сповідь) | емблема- тична пое- зія, бароко |
|
12 | „Бджола та Шершень” | Бджола і Шершень | — | — | ліро- епос |
байка | класицизм | |
13 | „Енеїда” | І.П.Котлярев- ський |
Венера + Анхіз = Еней, Зевс, Юнона, Меркурій, Нептун, Еол, Зефір, Борей, Вулкан, Сивілла, Дідона, Цирцея, Латин + Амата = Лавінія (Лавіся), Турн, Низ, Евріал, цар Ацест, Евандр – Паллант, Дарес – Етелл | Карфаген, Сицилія, Кумська земля, Латинська земля, р.Тібр, пекло | — | ліро- епос |
бурлескно-травестійна поема | класицизм |
14 | „Наталка Полтавка” | Терпилиха, Наталка Полтавка, Микола (далекий родич), Петро (коханий Наталки), Макогоненко (виборний), Тетерваковський (возний) | село під Полтавою, р.Ворскла | близько 1819р. | драма | соціально-побутова драма (за визначенням автора „малоросійська опера”) | класицизм | |
15 | „Маруся” | Г.Квітка-Основ’яненко (справжнє прізвище Г.Ф.Квітка) | Наум Дрот + Настя = Маруся, Василь (свитник), Олена Курбаківна, Денис Деканенко | — | — | епос | повість (сентименталь- но-реалістична, соціально-побутова) |
сентимен- талізм |
16 | „До Основ’я- ненка” |
Т.Г.Шевченко | захоплення історичним минулим, туга за ним, віра в незнищенність Ураїни, звертання до Основ’яненка | — | близько 1839р. | лірика | послання | романтизм |
17 | „Катерина” | Катерина, Іван-москаль, батько, мати, Івась, кобзар, єгері-лісничі | згадується р.Дніпро, м.Бровари | — | ліро- епос |
соціально-побутова поема | романтизм | |
18 | „Гайдамаки” | повсталий народ, Маким Залізняк, Іван Гонта, Ярема Галайда, шинкар Лейба, конфедерати, бабуся, Оксана Титарівна, титар | Вільшана, Чигирин, Майданівка, Умань, Лисянка, Лебедин | 1768р. (Гайда- мацький рух – Коліїв- щина) |
ліро- епос |
поема (революційно-романтична, історико-героїчна, соціальна) перший роман у віршах | романтизм | |
19 | „Сон” (комедія) | цар, цариця, землячок-перевертень, „блюдолизи”, „первому вторая” | Україна, Сибір, Петербург | близько 1844р. | ліро- епос |
сатирично-політична поема | реалізм | |
20 | „Кавказ” (твір присвячений Якову де Бальмену) | Прометей (символічний образ), кат-колонізатор (монолог) | про кавказькі народи „од молдаванина до фіна” | близько 1845р. | ліро- епос |
сатирична поема з елементами лірики та героїки (І.Франко назвав „гнівною інвективою”) | — | |
21 | „І мертвим, і живим, і ненарож- денним” |
звертання до інтелігенції з проханням соціального примирення | — | близько 1845р. | ліро- епос |
послання (патріотичне, громадянське) | — | |
22 | „Заповіт” | єдиний заклик у Шевченка: „Поховайте та вставайте” | — | 1845р. | лірика | вірш (громадянська лірика) | — | |
23 | „Мені однаково” (входить до циклу „В казематі” (невольнича поезія) | твір побудований на антитезі „мені однаково – неоднаково” | — | близько 1847р. | лірика | вірш-медитація (громадянський) | — | |
24 | „Чорна рада” (хроніка 1663р.) | Пантелеймон Куліш | Іван Шрам (Чепурний) – Петро Шраменко, Михайло Черевань + Меланія = Леся, Яким Сомко, Іван Брюховецький, Васюта Золотаренко, Кирило Тур, князь Гагін, Гвинтовка, Сурмач, Вуяхевич, Павло Тетеря, Божий чоловік, Василь Невольник | сюжет твору пов’язує дорога, хутір Хмарище, Київ (Києво-Печерська лавра), Романівський Кут, Ніжин | 1663р. (за літопи- сом Са- мовидця) |
епос | перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка, історико-пригодницький) | реалізм |
25 | „Максим Гримач” | Марко Вовчок (справжнє прізвище Марія Олександрівна Вілінська) | Максим Гримач, його доньки Катря та Тетянка, коханий Катрі – Семен | „против Черкас, нижче Домонтова” „над Дніпром” | середина XIX ст. „давно колись, як панувала на Вкраїні удвійзі Польща і Москов- щина” |
епос | родинно-побутове оповідання | реалізм |
26 | „Кайдашева сім’я” | І.С.Нечуй-Левицький (справжнє прізвище І.С.Левиць- кий, І.Франко назвав „всеобіймаю- чим оком Правобереж- ної України”) |
Омелько Кайдаш + Маруся Кайдашиха = Карпо( + Мотря Довбишівна з Семигор) та Лаврін ( + Мелашка з Бієвців), кум, баба Палажка Солов’їха, баба Параска Гришиха, священик, батьки Мотрі та Мелашки | Семигори, Бієвці, р.Рось, р.Раставиця, Київ (Києво-Печерська лавра) | друга половина XIX ст. | епос | соціально-побутова повість (І.Франко назвав „найкращою оздобою українського письменства”) | реалізм |
27 | „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” | Панас Мирний та Іван Білик (справжнє прізвище братів – Рудченко) | Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов) + Мотря = Чіпка, баба Оришка, Грицько Чупруненко + Христя, Матня, Лушня, Пацюк, Мирон Ґудзь + Марина = Іван + Мотря = Онисько, Василь, Максим (Махамед) + Явдоха = Галя (дружина Чіпки), Кряжов, Чижик, Дмитренко, пани Польські, Василь Порох | с.Піски | впродовж 100 років (до і після реформи 1861р.) | епос | соціально-психологічний роман („роман з народного життя”) | реалізм |
28 | „Мартин Боруля” | Іван Карпенко- Карий (справжнє прізвище І.К.Тобілевич, належить до „театру корифеїв”) |
Мартин Боруля + Палажка = син Степан та дочка Марися, Гервасій Гуляницький, його син Микола, Націєвський, Трандалєв, Омелько, Трохим – наймити, у творі згадується Красовський, але жодного разу не з’являється на сцені | — | друга половина XIX ст. | драма | трагікомедія | реалізм |
29 | „Мойсей” | І.Я.Франко | Мойсей, Єгошуа, Єгова, єврейський народ, Датан, Авірон, демон пустелі Азазель | на Близькому Сході | — | ліро- епос |
філософська поема | — |
30 | „Гімн” („Вічний ре- волюціонер”) |
„дух, що тіло рве до бою”, „вічний революціонер – Дух, наука, думка, воля” | 1880р. (із збірки „З вершин і низин”) | лірика | гімн (громадянська лірика) | — | ||
31 | „Чого являєшся мені у сні” | ліричний герой | — | 1896р. (із збірки „Зів’яле листя”) | лірика | інтимна лірика | — | |
32 | „Тіні забутих предків” | М.Коцюбин- ський |
Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра, матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир | Гуцульщина, р.Черемош | на межі ХІХ й ХХ ст. | епос | повість екранізована С.Параджано- вим |
— |
33 | „Intermezzo” (присвячена Кононів- ським полям) |
Моя утома, Ниви у червні, Сонце, три білих вівчарки (Пава, Оверко, Трепов), Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе, Селянин | біля Кононівки | близько 1908р. | епос (з елемен- тами драми – дійові особи на початку твору й лірики – лірич- ний герой, палітра емоцій і пережи- вань, пейзажі) |
новела | імпресіо- нізм |
|
34 | „Земля” (присвячена батьку Ю.Кобилян- ському) |
О.Кобилян- ська |
Івоніка Федорчук + Марійка = сини Михайло (закоханий в Анну) та Сава (закоханий у Рахіру), Василь Чоп’як + Докія = Парасинка + Тодорика, батько Рахіри – циган Григорій, Онуфрій Лопата | Буковина, с.Д. | наприкін- ці 1902р. |
епос | повість | модернізм, символізм |
35 | „Лісова пісня” | Леся Українка (справжнє прізвище Лариса Петрівна Косач-Квітка) | Лукаш, його мати, дядько Лев, Килина, Мавка, Лісовик, Перелесник, Русалка Польова, Русалка Водяна, Злидні, „Той, що греблі рве”, „Той, що в скалі сидить”, Доля | урочище Нечимне, на Волині (Полісся) | — | драма | драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема) | модернізм |
36 | „Contra spem spero!” | образ „сізіфової праці”, оптимізм людини | — | — | лірика | особисто-філософська лірика (вірш) | — | |
37 | „Камінний хрест” | В.Стефаник (належить до „Покутської трійці” разом з Марком Черемшиною та Лесем Мартовичем) | Іван Дідух, йог дружина Катерина, їхні сини, кум Михайло, кума Тимофіїха, селяни | Галичина, Покуття, с.Русов | кінець ХІХ ст.– поч. ХХ ст. | епос | психологічна новела (студія, тобто художнє дослідження душі головного героя) | експресіо- нізм |
38 | „Блакитна Панна” | Микола Вороний (належить до „розстріляного відродження”, був у „театрі корифеїв”) | образ Весни = (П.Тичина „Арфами, арфами”) | — | — | лірика | пейзажна лірика (вірш) | символізм |
39 | „Чари ночі” | Олександр Олесь (спрвжнє прізвище Олександр Іванович Кандиба) | ліричний герой = І.Франко „Чого являєшся…”, =П.Тичина „О панно Інно”, „Ви знаєте, як липа шелестить” | — | близько 1907р. | лірика | романс | символізм |
40 | „О слово рідне! Орле скутий!..” | любов до рідної мови | — | близько 1909р. | лірика | патріотичний вірш | символізм | |
41 | „Ви знаєте, як липа шелестить” | Павло Тичина | ліричний герой = І.Франко „Чого являєшся мені у сні”, =П.Тичина „О панно Інно”, =О.Олесь „Чари ночі” | — | близько 1911р. | лірика | інтимна поезія | символізм |
42 | „Арфами, арфами” | образ весни = М.Вороний „Блакитна панна” | — | близько 1914р. збірка „Соняшні кларнети” | лірика | пейзажний вірш | кларнетизм | |
43 | „О панно Інно” | ліричний герой | — | близько 1915р. | лірика | інтимна (любовна) поезія | символізм | |
44 | „Молюсь і вірю…” | Максим Рильський | ліричний герой = молодечий оптимізм | — | — | лірика | філософський вірш | неокласи- цизм |
45 | „Любіть Україну” | Володимир Сосюра | образ Батьківщини, ліричний герой | — | 1944р. (заборо- нена поезія) |
лірика | патріотичний вірш | реалізм |
46 | „Різдво” | Богдан-Ігор Антонич („розстріляне відродження”) | на Різдвяну тематику (Спаситель, волхви-лемки) | Лемківщина | — | лірика | філософський вірш | символізм |
47 | „Момент” | Володимир Винниченко (належить до емігрантської літератури) | революціонер, якого називають Шехерезадою, панночка Муся, контрабандист, Семен Пустун, коняка Кукурудзяна | — | близько 1910р. | епос | новела | імпресіо- нізм |
48 | „Я (Романтика)” | Микола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов) | „Я” – главкомверх „чорного трибуналу”, доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша, мати „Я” з очами Марії | „Загірна комуна” (1919–1922) | близько 1924р. | епос | новела | імпресіо- нізм, вітаїзм |
49 | „Вершники”:
„Подвійне коло” „Шаланда в морі” |
Юрій Яновський | брати Половці – денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і 14-річний Сашко, червоний командир Іван, батько Мусій Половець, комісар Герт | під Компаніївкою, в Олешківській пустелі | 1919р. | епос | новела | неороман- тизм |
50 | Мусій Половець, його дружина Половчиха (=образ Ярославни з „Слова…”), революціонер Чубенко | біля Одеси та Очакова | 1919р. | епос | новела | неороман- тизм |
||
51 | „Місто” | Валер’ян Підмогильний („розстріляне відродження”) | Степан Радченко, Надійка, „мусінька” Тамара Василівна, її чоловік Гнідий та син Максим, Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський | Київ | 1920–1930 | епос | урбаністичний роман (перший в українській літературі) | соціалістич- ний реалізм, залишки неороман- тизму (маргіналь- ний) |
52 | „Моя автобіографія” | Остап Вишня (справжнє прізвище Павло Михайлович Губенко) | маленький Павлусь, дорослий ліричний герой – Павло Губенко, батько, мати, учитель | на Полтавщині, Зіньківського повіту, містечко Груні, згадується Київ, Харків | від 1889р. до 1924р. | епос | гумореска | — |
53 | „Сом” | Сом, дід Панько, пан, рибалка, собака Джой, українська природа | р.Оскіл, Харківщина, р.Північний Донець | належить до „Мислив- ських усмішок” |
епос | усмішка | — | |
54 | „Мина Мазайло” | Микола Куліш (належить до „розтріляного відродження”) | Мина Мазайло + Килина Мазайлиха=син Мокій, донька Рина, дядько Тарас, тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва), Уля, комсомольці, комсомолець Губа | м.Харків | до 1929р. україніза- ція |
драма | комедія (сатирична) | — |
55 | „Стилет чи стилос?” | Євген Маланюк („Празька школа”, а згодом МУР) | образ стилета – це холодна зброя, стилос – загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці | — | — | лірика | філософсько-громадянська поезія | символізм |
56 | „Тигролови” | Іван Багряний (справжнє прізвище Іван Павлович Лозов’ягін, належить до МУРу) | Григорій Многогрішний, родина Сірків – Денис (батько), Сірчиха, Наталка, Гриць, мойор НКВС Медвин, Фіона | Сибір, ГУЛАГ, Зелений Клин: Київка, Чернігівка, Полтавка | 30-ті роки ХХ ст. | епос | пригодницький роман | реалізм |
57 | „Україна в огні” | Олександр Довженко | родина Запорожців: Лаврін і Тетяна та їх діти, п’ятеро синів – Роман Іван, Савка, Григорій, Трохим, дочка Олеся, Христя Хутірна, Купріян Хутірний, Василь Кравчина, А.Пальма, зрадник Заброда, німецький полковник Ернст фон Крауз, його син Людвіг | с.Тополівка, Німеччина | 1941–1943 | епос | кіноповість | — |
58 | „Зачарована Десна” | Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах), Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), прабаба Марусина, дід Семен, собака Пірат, Самійло, Косар, Тихон Бобир, ворона, яка завідувала погодою, дід Захарко, р.Десна | с.Сосниця, р.Десна | до рево- люції (близько 1894р.) до 1943р. |
епос | кіноповість (автобіографічне кінооповідання) | — | |
59 | „Пісня про рушник” | Андрій Малишко | образ матері, образ рушника – символ дороги в майбутнє | — | — | лірика | пісня (особиста лірика) | — |
60 | „Лебеді материнства” | Василь Симоненко (належить до „шістдесят- ників”) |
напутнє слово матері синові; образ тополі з України, „рожеві лебеді”, образ Батьківщини | — | — | лірика | колискова (громадянський ліричний вірш) | — |
61 | „Як добре те, що смерті не боюсь я” | Василь Стус (належить до „шістдесят- ників”) |
передбачення своєї долі (подібно до Т.Шевченко „Заповіт”) | — | — | лірика | патріотично-філософська поезія | — |
62 | „О земле втрачена, явися!..” (поезія належить до невільницької лірики) | образ рідної землі | Соловки | — | лірика | патріотична поезія | — | |
63 | „Балада про соняшник” (верлібр) | Іван Драч (належить до „шістдесят- ників”) |
соняшник – то хлопець; сонце – поезія. (Це символічні образи) |
— | — | ліро- епос |
модерна балада | модернізм |
64 | „Маруся Чурай” | Ліна Костенко (належить до „шістдесят- ників”) |
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, Мартин Пушкар, Лесько Черкес, Галя Вишняківна, Семен Горбань, згадується Богдан Хмельницький | Полтава, Київ | 1658р. | ліро- епос |
історчний роман | — |
65 | „Страшні слова, коли вони мовчать” | значення слова в житті людини | — | — | лірика | філософська поезія | — | |
66 | „Українське альфреско” | образи-архети- пи – шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка Ряба, лелека |
— | — | лірика | філософська поезія | — | |
67 | „За мить щастя” | Олесь Гончар | артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура | м.Рангуна (як із казок Шехерезади) | близько 1945–1946 | епос | новела | — |
68 | „Три зозулі з поклоном” (новела присвячена „Любові всевишній”) | Григір Тютюнник (належить до „шістдесят- ників”) |
оповідач, його батьки – Михайло і Соня, Марфа Яркова, її чоловік, поштар – дядько Левко | — | близько 1937р. | епос | новела (ключовим є у творі лист) | — |