2.6. ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

У сучасній українській літературній мові довгі приголосні звуки позначають на письмі двома однаковими літерами, що зумовлено:
1) збігом приголосних на межі морфем (значущих частин слова): осінній, заввишки, туманний;
2) прогресивною асиміляцією, тобто уподібненням давнього суфіксального [й] до
попереднього приголосного: колосся, миттю, ллється.

Подвоюються Приклади

приголосні на стику:

  • двох префіксів
  • префікса і кореня
  • кореня і суфікса
  • двох суфіксів
  • основи дієслова і постфікса -ся
  • частин складноскороченого слова
возз’єднати
безземельний
годинник
письменник
розрісся
юннат – юний натураліст,
міськком – міський комітет
н у наголошених прикметникових та

прислівникових суфіксах -éнн-, -áнн-, (-я́нн-),

але без наголосу пишемо -ен-, -ан-, (-ян-)

числéнний, свящéнний,
незрівня́нний, невблагáнний

незчи́слений, невблáганий

приголосні у словах та їх похідних бовван, ввічливий, Ганна,
лляний, овва, ссати
Не подвоюються Приклади
н у дієприкметникових суфіксах вихований, сказаний, зроблений
н у прикметниках, утворених від

іменників за допомогою суфіксів
-ан-, -ин-, -ін-
морквяний, бджолиний, зміїний
н у прикметниках шалений, жаданий, довгожданий,
буквений, потомствений, насильствений,
навіжений, студений, скажений, даний,
піщаний, олов’яний, скляний
приголосні у словах отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей
Подовжуються Приклади
м’які та напівпом’якшені приголосні звуки
[д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [ж’], [ч’], [ш’]
між голосними:
  • в іменниках середнього роду ІІ відміни (крім
    родового відмінка множини)
  • в окремих іменниках чоловічого та жіночого
    роду І відміни перед закінченням
  • в орудному відмінку іменників жіночого
    роду однини ІІІ відміни
  • у деяких прислівниках
зілля, збіжжя, угіддя

стаття, рілля, Ілля

розкішшю, тінню, віссю

навмання, попідвіконню, зрання,
попідтинню, спросоння

звук [л’] в особових формах дієслова лити
та в похідних дієсловах
ллю, виллють, зіллєш
Не подовжуються Приклади
приголосні [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [ж’],
[ч’], [ш’] у позиції між приголосним і голосним
повістю, пригорщю, щастя,
радістю
губні тверді приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та [р] ім’я, матір’ю, верф’ю
приголосні у числівниках третя, третє та ін.
приголосні у словах кутя, попадя, свиня

Запам’ятай!
Подовження відбувається за трьох умов:
1) подовжуватися можуть зубні та шиплячі приголосні звуки;
2) якщо вони м’які та напівпом’якшені;
3) у позиції між двома голосними.
Якщо хоч одна з умов не виконується, подовження не відбувається.

Запам’ятай!

вáрений – варéний
пéчений – печéний
тóвчений – товчéний
сýшений – сушéний
свя́чений – свячéний


Тест