В українській мові майже кожній букві відповідає певний звук, проте повної відповідності між звуками й буквами немає. Є випадки, коли дві літери дають один звук і навпаки:
| Літера | Співвідношення зі звуками | Приклади |
|---|---|---|
| Жодного звука не позначає |
||
| Ь (знак м’якшення) | завжди | розповідь [рóзcпов’ід’] |
| Один звук позначають | ||
ДЖ = [ ]ДЗ = [  ] |
коли належать до кореня (одної морфеми) |
джміль [м’іл’], дзвоник [вóниек], але під + живити [п’іджиеви́тие], над + звуковий (на межі збігу морфем: дві букви = два звуки) |
| Я, Ю, Є | коли вживаються для позначення м’якості приголосних |
хвиля [хви́л’а] |
| Два звуки | ||
| Щ = [шч] | завжди | щастя [шчáс’т’а] |
| Ї = [йі] | завжди | героїзм [геиройíзм] |
| Я, Ю, Є |
за певних умов:
1. на початку слова;
2. після Ь; 3. після апострофа; 4. після голосного; 5. після Й. |
яма – [йáма]; Ньютон – [н’йуотóн]; м’ята – [мйáта]; гігієна – [г’іг’ійéна]; Майя – [мáййа] |
Запам’ятай!
Йотація – здатність голосного приєднувати [й].
- Будь уважним!
- Будуючи речення, треба уникати немилозвучності; тобто збігу однакових звуків:
„поривчасто дув вітер” – дув поривчастий вітер; - У прозі не допускається римування слів:
„любов людини до батьківщини” – любов людини до рідної землі; - Фонетичні засоби милозвучності часто виявляються в текстах художнього стилю.
| Художній засіб |
Визначення | Приклад |
|---|---|---|
| анафора | повторення початкових звуків, слів (може бути рядкова і строфічна) |
Чую ваш голос простий і ласкавий, Предки безсмертні мої: Праця людини – окраса і слава, Праця людини – безсмертя її.
В.Симоненко
|
| епіфора | повторення кінцевих звуків, слів чи звукосполучень у закінченнях слів віршованого рядка |
Надію в хаті поважайте, Її на видному тримайте, Бо де у хаті вона є, Туди і щастя забреде.
С.Горлач
|
| алітерація | повторення у рядку подібних за звучанням приголосних |
„Вартуй! Вартуй!” – з Кирилівської брами. „Вартуй! Вартуй!” – від Київських воріт.
Л.Костенко
|
| асонанс | концентроване повторення голосних у рядку |
Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Д.Павличко
|
| тавтологія | повтор однокореневих слів | Дощем задощило навколо і землю, і трави. |
| ретардація | уповільнення розповіді в усній народній творчості за рахунок повтору окремих словосполучень з нерівномірним періодом |
То тоді ці козаки теє зачували, Білим лицем до сирої землі припадали, Дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали…
Уривок з думи „Маруся Богуславка”
|
Запам’ятай!
Рефрен – повторення окремих рядків тексту, в кінці строфи у певному порядку (приспів).
Наприклад, слова Володимира Сосюри „Любіть Україну…”
Тест