Словосполучення – це смислове й граматичне об’єднання двох або кількох повнозначних слів підрядним синтаксичним зв’язком між ними: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.
Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.
Ознаки словосполученя:
– складається з двох (кількох) повнозначних;
– називає предмет, дію, їх ознаки;
– становить розчленовану конкретизовану назву певного явища;
– має систему форм;
– виступає елементом речення;
– позбавлене завершеного інтонаційного оформлювання;
– не є самостійною одиницею мовного спілкування.
Словосполучення різняться за будовою і значенням (яке залежить від будови).
Словосполучення характеризують за:
1) будовою;
2) типом синтаксичного зв’язку;
3) ступенем семантичного злиття компонентів;
4) засобами зв’язку компонентів;
5) морфологічним вираженням головного слова;
6) смисловими відношеннями між компонентами.
| Прості | Складні |
|---|---|
| Утворюються з двох (зимові канікули, підготовка до іспиту, яскраве сонце) чи з кількох повнозначних слів із залежною сематично неподільною частиною (дитина років п’яти, люди літнього віку, більш здібний учень, взуття великого розміру, дівчина з блакитними очима, бути скупим на слова, буду вчитися малювати). |
Утворюються поширенням компонента простого словосполучення: поговорити з учителем групи продовженого дня, тримати в міцних руках. |
Компоненти словосполучення граматично нерівноправні: один із них є головним (від якого ставиться питання), а інший – залежним (яке відповідає на це питання) словом. Лексичне значення головного слова самостійне, а значення залежного слова уточнює й поширює значення головного:
┌──────┐
X 
синє небо – небо (яке?) синє;
┌─────────┐
X
політ космонавта – політ (кого?) космонавта;
┌────────┐
X
плідно працювати – працювати (як?) плідно;
┌───────┐
X
будувати хату – будувати (що?) хату.
| № | Тип | Сутність | Морфологічне вираження компонентів |
|
|---|---|---|---|---|
| 1 | Узгодження | Форми словозміни залежного слова уподібнюються до форм головного слова: дніпровські схили, велику групу, сильним вітром, чистого вікна. |
Головне | Залежне |
| Іменник, займенник (співвідносний з іменником), субстантивоване слово; |
Прикметник, дієприкметник, займенник (співвідносний з прикметником), числівник |
|||
| 2 | Керування | Головне слово вимагає від залежного певної вімінкової форми, яка не змінюється незалежно від форми головного слова: зустрічати товариша, зустрів товариша, зустріли товариша; глибини океану, у глибинах океану; гаптований золотом, на гаптованому золотом, гаптованого золотом. |
Іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово, категорія стану |
Іменник, займенник, субстантивоване слово |
| 3 | Прилягання | Залежним виступає повнозначне слово, позбавлене форм словозміни: дуже радий, ішов пішки, готовий працювати, співають ідучи. |
Дієслово, прислівник, слова категорії стану, іменник, прикметник |
Прислівник, дієприслівник, інфінітив, ідіоми |
| № | Морфологічне вираження |
Приклади |
|---|---|---|
| 1. | Іменникові | Щира бесіда, ручка дверей, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти |
| 2. | Прикметникові | Білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити |
| 3. | Числівникові | Двоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п’яти кілограмів, одна друга площі |
| 4. | Займенникові | Дехто з нас, хтось із однокласників, щось інше, кожний з них, я з тобою |
| 5. | Дієслівні | Шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом |
| 6. | Прислівникові | Близько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно, зовсім недавно |
Запам’ятай!
Не є словосполученнями:
– сполучення підмета і присудка: прийшла весна,
забіліи сніги,
зійшло сонце,
гудуть вітри,
річка синіє;
– сполучення відокремлених членів речення з пояснюваним словом:
річка, швидка і стрімка,
крига, гладенька й міцна,
гора, крута, крем’яная;
– фразеологізми: байдики бити,
впадає в око,
голову сушити;
Примітка:
хоч фразеологізми й не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці,
проте можуть входити до складу синтаксичного словосполучення як один із його компонентів:
сушити собі голову,
рукою подати до школи,
припнути язика з переляку.
– форми ступенів порівняння прикметників і прислівників:
більш підготовлений,
найбільш говіркий,
більш докладно;
– форми майбутнього часу і наказового способу дієслів:
буду говорити,
будемо слухати,
будуть вчити,
нехай прочитають,
хай принесе;
– сполучення повнозначних слів зі службовими:
край лісу,
поблизу школи,
перед учнями,
давай напишемо,
ходіть-но;
– сполучення іменних частин мови з дієсловами-зв’язками:
буду студентом,
стане журналістом;
– слова, поєднані сурядним зв’язком:
батько й мати,
ніч і день,
біжить, та не витікає,
схилився та й дивиться;
– синтаксично нерозкладні сполучення слів і словоформ:
перше вересня,
усі ми.
Запам’ятай!
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| три хлопця | три хлопці (числівники два, три, чотири вживаються з іменниками у формі називного відмінка множини) |
| бити по вікнам | бити по вікнах (іменники у формі місцевого відмінка слід уживати із закінченням -ах (-ях) |
| перетворитися в тополю | перетворитися на тополю |
| вищий брата | вищий за брата, вищий від брата |
| знущатися над кимсь | знущатися з когось |
| хворіти віспою | хворіти на віспу |
| не чути промову | не чути промови |
| дякувати брата | дякувати братові |
Тест