Чергування – це закономірна зміна голосних чи приголосних звуків під час творення нового слова або словозміни у тій самій морфемі.
| Типи чергувань | Умови чергування | Приклади |
|---|---|---|
| О, Е (у відкритому складі) з І (в закритому складі) |
за словозміни | кінь – коня, сім – семи, осіб – особа |
| за словотворення | будівник (пор. будова) сільський (пор. село) вільний (пор. воля) |
|
| О, Е не переходить в І | коли ці звуки вставні або випадні | земля – земель, вікно – вікон |
| у групах -ор-, -ер-, -ов-, -ол- між приголосними | хорт – хорта, шовк – шовку, виняток погірдний (пор. погорда) |
|
| у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-, -еле- | город, шелест, колос, терен, винятки: моріг, поріг, оберіг, сморід, берізка |
|
| у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -енн(я) | значень, положень, передбачень | |
| в абревіатурах і в похідних утвореннях | колгосп, торгпред | |
| у словах іншомовного походження | агроном, інженер | |
| Відхилення в чергуванні О з І, Е з І | ||
| І наявне у відкритому складі в словах з вирівняною за іншими відмінками чи формами основою | у формі називного відмінка однини | дзвінок (дзвінка, дзвінку, дзвінком) |
| у формі родового відмінка множини | вікон (вікно) | |
| у пестливих формах іменників | кілочок, місточок | |
| у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере- О, Е переходять в І | у формі родового відмінка множини іменників жіночого роду | борона – борін, борінка |
| у формі родового відмінка множини іменників середнього роду | болото – боліт, болітце |
|
| у деяких похідних іменниках середнього роду з подовженими приголосними | Запоріжжя, підборіддя | |
| О, Е наявні в закритому складі | у непрямих відмінках іменників чоловічого роду | котел – котла |
| у групах із повноголоссям -оро-, -оло- зі сталим наголосом в іменниках жіночого роду | сорóк, огорóж | |
| у формі родового відмінка множини іменників жіночого роду | вод, будов, основ, меж | |
| у прикметниках, утворених від власних імен на -ов-, -ев-, -єв- | малишевський (бо Малишев) | |
| під наголосом у коренях -вод-, -воз-, -нос-, -роб- | хлібороб, водовоз, діловод | |
| у ряді слів книжного походження | вирок, пророк, народ | |
| чергування Е з О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й | перед м’яким приголосним, складом з Е, И – пишеться Е | вечеря, учень, щетина |
| перед твердим приголосним, складом з А, О, У, И – пишеться O у групах із повноголоссям -оро-, -оло- зі сталим наголосом в іменниках жіночого роду | іграшок, чорний, копійок | |
| О пишеться замість Е перед м’яким приголосним в іменниках жіночого роду (третьої відміни) в суфіксі -ост- | безкрайості, пекучості | |
| у давальному та місцевому відмінках однини деяких іменників | бджолі, у пшоні | |
| О пишеться замість Е перед м’яким приголосним у похідних утвореннях | вечоріти, чорніти | |
| О пишеться замість Е перед м’яким приголосним у закінченнях родового та орудного відмінках прикметників, займенників, числівників прикметникового типу жіночого роду | гарячої, першою, нашої | |
| чергування голосних у дієслівних коренях | чергується О з А, якщо наступний склад має наголошений [á] | вечеря, учень, щетина |
| Е (невипадний) пишеться в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду; І (невипадний) – недоконаного | іграшок, чорний, копійок | |
| І (невипадний) пишеться в коренях дієслів із суфіксом -ува-, -юва- | безкрайості, пекучості | |
| Е (випадний) чергується з И перед Л, Р | бджолі, у пшоні | |
Запам’ятай!
Щоб правильно написати слово з ненаголошеним голосним, корінь потрібно змінити так, щоб ненаголошений звук став наголошеним: веснá – вéсни.
Потрібно запам’ятати: багатий, багато, багатство, багаття, багач, багатир (багач), але богатир
(Богом дана сила), гарячий, гарячка, гáряче, гаразд, кажан, калач, хазяїн, крашанка, канонада, обитель, оренда, навігація, крохмаль, картатий.
Умовні позначення:
[ … ] – слово;
п – будь-який приголосний;
о – будь-який голосний.
| У | В |
|---|---|
| 1. [ п ] у [ п ]. Десь у хлібах кричав перепел. |
1. [ о ] в [ о ]. Була в Одесі. |
| 2. У [ п ]. Увійшли до хати. |
2. В [ о ]. В очах його світилася надія. |
| 3. [ п, о ] у [ льв-, св-, в-, ф-, тв-, хв- ]. Сидимо у вагоні. |
3. [ о ] в [ п ]. [ крім в-, ф-, мв-, св-, хв- і под. ] Пішла в садок вишневий (Т.Шевченко). |
| 4. [ п, о ] ( , ; : – ( ) … ) у [ п ]. Стоїть на видноколі мати – у неї вчись (Б.Олійник). |
4. [ п ] в [ о ] Був в Одесі. |
| 1. У словах, що вживаються тільки з В або з У: вдача – удача, вклад – уклад, вправа – управа, вступ – уступ – означають різні поняття. |
| 2. У власних назвах, крім слова Україна – Вкраїна: Угорщина, Уельс. |
| І | Й |
|---|---|
| 1. [ п ] і [ п ]. Вірю в пам’ять і серце людське (Б.Олійник). |
1. [ о ] й [ о ]. Ольга й Андрій добре провели час. |
| 2. [ п, о ] ( , ; : – ( ) … ) і [ п ]. Випали сніги – і забіліли сліди. |
2. [ о ] й [ п ]. Він тільки й знав, що молитися. |
| 3. І [ п ]. І хотілося жити щасливо. |
| 1. Якщо зіставляються поняття. Одвічне питання – батьки і діти. |
| 2. Перед словом, що починається на Й, Є, Ї, Ю, Я: Ольга і Йосип – друзі. |
| 3. Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось… (Т.Шевченко). |
Тест