Односкладними називаються речення з одним головним членом.
| іменні (головний член виражений іменником і має ознаки підмета) |
Київ. Тиша… |
| дієслівні (головний член виражається дієсловом і має ознаки присудка) |
Караюсь, мучаюсь, але не каюсь… (Т.Шевченко). |
| означено-особові (дія виконується певною, визначеною особою. Дієслово у формі I чи II особи однини чи множини дійсного або наказового способу) |
Хотіла випити води. |
| узагальнено-особові (дія виконується узагальнено, тобто вона стосується однаковою мірою будь-якої особи. Дієслово у формі II особи однини чи множини) |
Хоч вовком вий. (Нар. творч.) |
| неозначено-особові (дія стосується невизначеного кола осіб. Дієслово у формі III особи множини теперішнього часу) |
Про нього говорять. Стояли недовго. |
| безособові (головний член є виразником процесу або стану. Дійова особа при цьому взагалі не передбачена) |
Від ріки тягне проникливим холодом. |
| – безособовим дієсловом у формі 3-ої особи однини теперішнього чи майбутнього часу або у формі середнього роду однини минулого часу |
Надворі світає… |
| – особовим дієсловом у значенні безособового | У кожному вікні світилось. |
| – дієслівними формами на -но, -то | Написано багато книг. |
| – неозначеною формою дієслова | Писати тільки те, що необхідно запам’ятати. |
| – прислівниками або іншими частинами мови в ролі прислівників |
Мені було жаль його. |
Запам’ятай!
1. Називні – речення, у яких стверджується існування якихось предметів чи явищ. Головний член
у номінативних реченнях виражений здебільшого іменником у називному відмінку однини чи
множини: Арфа вечорова (Л.Костенко).
2. Не є називними речення, у яких прикметник стоїть після підмета. У більшості випадків він є
іменною частиною складеного присудка.
3. Якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним
присудком: Сади навкруги.
4. Односкладні речення завжди є повними: Ліси…
5. До означено-особових речень належать речення без підмета (який уособлюється з я, ми) та
речення із звертаннями, наказами, поханнями: Ходімте в сад. Я покажу вам сад
(М.Вінграновський).
6. До узагальнено-особових речень найчастіше належать прислів’я та приказки, у яких дієслово
уособлюється із займенником ти: Шилом моря не нагрієш.
7. Генітивні речення (у яких головний член речення виражений сполукою заперечного слова
немає (нема) з іменником у формі родового відмінка) іноді вважають до безособовими, іноді
виділяють в окремий розряд: Немає гіршого ворога від колишнього друга (Нар. творч.).
Тест