Префікси як орфограми в українській мові мають певні правописні особливості, зокрема вони пишуться за фонетичним (с-) та морфологічним (з- перед глухими приголосними (крім к, п, т, ф, х), роз-, без- перед шиплячими) принципами, а також на семантичній основі (пре-, при-).
| Правила | Приклади |
|---|---|
| роз-, без-, через-, воз- завжди пишуться з буквою з | розгадати, безмежний, возвеличити |
|
с- перед коренем, що починається звуками
[к], [п], [т], [ф], [х] (кафе „Птах” або „капетихфа”)
|
сказати, сформувати, стемніти |
|
з- перед голосними і приголосними,
крім к, п, т, ф, х
|
зробити, з’їхати, збудити |
|
зі-(зо-), якщо корінь починається сполученням
приголосних або сполученням губного та
йотованого |
зітхнути, зірвати, зігріти, зомліти, зів’ялий, зім’яти |
|
пре- для вираження найвищого ступеня ознаки, a
також у словах старослов’янського походження
|
предобрий, премудрий, преподобний, престол, презирство, презирливий пренепорочний, превелебний, преосвященство, |
|
при- у словах зі значенням приєднання,
наближення, часткової дії, результату дії
|
прилетіти, присісти, приборкати |
| прі- у словах | прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий Запам’ятай! пріоритет |
|
від-, під-, над-, об-, між-
без зміни кінцевого приголосного
|
відзначати, міжрегіональний, обмірковувати, надзвичайний |
Тест