ВАРІАНТ №2

В А Р І А Н Т №2

Завдання 1 – 7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 7.
(1) Українські легенди охоплюють і пернате царство. (2) Вони розповідають про курей, гусей, качок, голубів, павича.
(3) Крик півня на світанку відганяє від хати … . (4) У хвості півень має особливу „ангельську” пір’їну. (5) Саме вона й будить його вранці.
(6) Особливими властивостями народна уява наділила півня. (7) Він нібито приносить щастя, охороняє худобу. (8) Вдавнину чумаки брали такого півня в дорогу, як надійний оберіг від усього лихого. (9) За повір’ям, червоний півень відкривав людям … . (З етнографічного довідника).

Завдання 8 – 28 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 24 – 28. До кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, доберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Завдання 29 – 36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–37. Точна система чи велика авантюра? (1–3) „Підключайтесь до Інтернету! – закликають нас численні рекламні модулі, – погодинний доступ, нічний доступ, необмежений доступ. Це море інформації до ваших послуг! Бізнес та розвага! Без цього вам не обійтися!”
(4–10) Звісно, не обійтися: як і колишні безглузді намагання довести, що можна прожити без радіо, без телебачення, без відео, так і намагання деяких сучасних „критиків” відмовити Інтернету в будь-якій корисності просто не мають підстав. Це, звісно, лише страх перед новим та незнаним. Сучасна людина не може без великого валу інформації; у кінці XX століття „інформація” та „повітря” стали для людини майже синонімами. А Інтернет – це дійсно море інформації. Він існуватиме, незважаючи на істерики й страхи перед фантомом „всепоглинаючого техносу” і пов’язаних з ним морального зубожіння та наступом уніфікації.
(11–12) Утім, здається, „рятувати” цю систему слід не від її ворогів, а від її надто палких прихильників, бо ж протилежна крайність, як відомо, – це просто палиця з іншого боку.
(13–16) Сітка обміну інформацією Інтернет утворювалася поступовим поєднанням в одну мережу кількох інформативних сіток. Процес тривав від кінця сімдесятих, упродовж вісімдесятих і не припиняється й нині: до мережі підключаються все нові й нові домени, сотні серверів і десятки тисяч користувачів.
(17–23) Інтернет повинен був полегшити процес обміну потрібною інформацією між найвіддаленішими користувачами, уможливити для кожного доступ до всіх можливих баз даних, тобто до всіх різновидів знань, накопичених людством. Кожен ресурсний домен (університет, бібліотека, видавництво), пропонуючи свою інформацію, представляє її у вигляді електронних сторінок і розміщує їх на одному з вузлових серверів. Будь-який користувач, котрий звертається до адреси сервера і виконує процедуру доступу (вільний доступ або платний доступ), отримує необхідну інформацію у потрібній йому кількості – схема виглядає простою і майже досконало ефективною.
(24–37) Проблема Інтернету полягає саме в його досконалості як інформативної сітки. Його надефективність робить малоефективною саму процедуру пошуку. В Інтернеті можна знайти найрізноманітнішу інформацію, але „ту що потрібно” – майже ніколи, через Інтернет можна отримати все, що завгодно, але шанс отримати корисне „тут і тепер” мізерно малий. Це не лише проблема недолугого користувача, який банально не знає, як користуватися мережею. Якраз навпаки, „наївний”, „невинний” користувач, котрому не відомі міріади імен пошукових серверів і котрий припинить свій пошук, вдовольнившись наближеною до потрібної йому інформацією, має більше шансів на „виживання” в інформативному просторі Інтернет: його не буде спокушено подальшою „грою в пошук”, блуканням серед адрес, котрі відкриватимуть все нові й нові сторінки, переглядом списків, котрі пропонують сотні й тисячі джерел – сотні тисяч сторінок, котрі мережа готова одразу ж надати у користування і якими годі ефективно скористатися саме через їх кількість. Знаходження справді потрібної інформації в мережі вважаємо скоріше за випадковість (рідкісну удачу), ніж за правило. І не людина володіє сіткою, а сітка – людиною. Процес „отримання інформації” зводиться майже до безплідного і виснажливого „перегляду” інформації в „списку”, котрий неможливо осмислити.
(38–39) Людство несподівано опинилося в такій інтелектуальній ситуації, котра не може бути адекватно осягнута за допомогою фактично присутнього людського інтелекту.
(40–44) Єдиною стратегією „виживання” в інформаційній мережі Інтернет є, здається, обмеження власного знання. Уникнути „ефекту перенасичення” можна лише відмовляючись від претензії на точну, адекватну поінформованість. Парадоксально, але рятівним буде переконування себе самого в досконалості, повноті, відповідності інформації, що її пропонує пошуковий сервер, довіра до адреси, за якою чатує на нас випадковість.

Частина 2

Українська література

Завдання 37 – 56 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 57 – 60 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Частина 3

Власне висловлювання

Підтримайте або спростуйте думку: „Серед нас багато людей з сонячним серцем”.
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланням на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200–250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Чернетка