1. Поставлено правильно розділові знаки в реченні |
А Усе одбивається в пісні, як у морі: Рожева зоря і червоная кров,
І темна ненависть, і ясна любов, І промінь пожару, і місяць, і зорі.
Б Гомін різноплемінних мов, калейдоскоп облич, парний подих тропіків і гул
Атлантики все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.
В Щастя – це трикутник, а в нім є три боки – віра, надія, любов.
Г У драмі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість і старість.
|
|
|
2. Однорідні означення є в реченні (деякі розділові знаки опущено) |
А З другої хати доносилася сумна журлива пісня.
Б Чарами віє від необмеженого синього простору.
В Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.
Г На збори нашого десятого класу прийшли вчителі.
Д Щасливий я що народився на твоєму березі що пив у незабутні роки твою м’яку
сиву воду.
|
|
|
3. Поставлено правильно розділові знаки в реченні |
А Бери-но цвіту по власній змозі, І хліба, й солі і втіхи в хату,
Лиш не забудь заплатить в дорозі Людській любові звичайну плату.
Б Учітесь, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.
В Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів.
Г По дорозі знущань і образ, З Богом в серці й гіркою сльозою,
Крізь епохи і зболений час йшла Вкраїна моя сиротою.
Д Чи тільки терни на шляху знайду Чи стріну, може, де і квіт барвистий?
|
|
|
4. Двокрапку й тире треба ставити в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Моє село мої тумани Мої весінні солов’ї Досвітні роси на світанні
І грози й вигроми мої Усе що чув що передбачив, не виплакати.
Б Усе було все кануло у Лету розлуки зустрічі прощання і жалі.
В Скрізь у саду в полі у лісі панував осінній спокій.
Г На світі можна жить без еталонів По-різному дивитися на світ
Широкими очима з-під долоні Крізь пальці у кватирку з-за воріт.
Д Воно (насіння) в нас було скрізь де не повернись в горщиках у вузликах на
жердках у сінях в повітці попід стріхою в сипанках в мішечках та мішках.
|
|
|
5. Двокрапка й тире ставиться в реченні (деякі розділові знаки вилучено) |
А То лиш багачі, мов тими мурами, від села відгороджуються височенні плоти з
терниною та битим склом на острішках, широкі брами з дашками та залізними засувами, злющі чорні собаки аж печінки собі з’їдають на линвах щоночі.
Б Переконатися пора зробиш зло не жди добра.
В Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.
Г Прийми мою любов і безмежну подяку, що народився я на твоїх берегах, що пив
твою м’яку й чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою; і очі мої, і мій слух усі почуття заспокоєні біля тебе.
Д Гори мають незвичайну будову їхні породи зім’яті в складки химерних форм,
роздроблені й покривлені.
|
|
|
6. Двокрапка ставиться при однорідних членах речення в реченні (деякі розділові знаки
вилучено)
|
А А на Десні краса! Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці.
Б Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по
місцях недолі й сліз.
В Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо на клуні
жебонлива криничка при перехресті доріг терпкий запах лісової конвалії усе це овиди нашого дитинства, наш духовний світ.
Г Дерева а саме груші яблуні сливи вкрились буйним цвітом.
Д Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.
|
|
|
7. Неоднорідні означення є в реченні |
А І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом.
Б Запашна співуча гнучка і милозвучна сповнена музики і квіткових пахощів рідна
мова.
В Густа медова теплота високі налила жита.
Г Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.
Д Нічка на землю упала синім прозорим серпанком.
|
|
|
8. Не можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні |
А За лісом – небеса поморщені, мов хор, десь там реве (гуде) аеродром.
Б Молодиці розмовляли (щебетали) як птиці на дереві.
В Кроки стихли пише ходики на стіні відсікали і кидали додолу короткі відтинки
(відтінки) часу.
Г І ось прийшло (настало) довгождане свято.
Д Степ дзвенів (бринів) пташиними голосами.
|
|
|
9. Тире ставиться в реченні |
А Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині
попід стріхою у хліві, на капустах у городі.
Б Чудний наш народ і сильний і сумний.
В А ніч була дивна тепла та тиха.
Г Все тут мовби однакове і похилі до води вільхи, і засніжені береги.
Д Ні темінь непроглядної ночі ні близькі й далекі вибухи мін снарядів ні навіть
невимовний страх що раз у раз підступав до грудей ніщо не могло спинити хлопця.
|
|
|
10. Виділене слово є узагальнювальним у реченнях |
А Уся земля, мов килим під тобою, 3 усіх джерел дзвенять мої пісні.
Б За хвилю знов усе стихає І птахи, крик, і воза стук.
В Все кругом жило, змагалось, Ліс дивився і шумів.
Г Все в нас є. Скільки щастя і світла, скільки сонця сьогодні над нами.
Д Навколо все миготіло різнокольоровими вогнями.
|
|
11. Визначте тип односкладного речення
Дивились – ждали із завмерлим серцем; хто подола?
|
А означено-особове
Б неозначено-особове
В узагальнено-особове
Г безособове
Д називне
|
|
12. Двокрапка й тире ставиться в реченні (деякі розділові знаки вилучено) |
А На бетонній мокрій стіні читаю знаки часу якісь написи, дати, імена, сліди
вибухів усе в зеленому нальоті часу, у чтруменях води.
Б Я бачу на мокрім, ще більш позеленілім бетоні викарбовано імена й прізвища
мулярів, теслярів, бетонників увесь багатотисячний колектив будівників епохи початку великих робіт.
В Чого тільки не приховує в собі наша вишивка кохання й страждання, радість і
смуток, життя і смерть.
Г Кожний вважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві хто щит і меч
власної роботи, хто шмат домотканного полотна, хто жбан із медом.
Д Поїздка до Відня Соломії була ризикованим кроком опанувати зовсім іншу манеру
співу німецьку вокальну школу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак втратив голос.
|
|
|
13. В якому реченні використано два ряди однорідних членів речення |
А Золотої осені тут дуже гарно, тихо, ніхто б зроду не сказав,
що близько велике місто: під горою поп’ялися садки, мирно в долині розташувалися подвір’я нащадків славних колись кожум’як, гончарів, дігтярів та інших не дуже привілейованих ремісників, відтиснутих до Дніпра в ці яри більш багатими цехами.
Б Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах.
В Силові лінії Софії Київської пориваються навсібіч: у космос через релігію, у Західну
Європу, Азію та за океан через українську культуру.
Г Археологічні знахідки дають уявлення про давньоруське вбрання: сорочка, штани,
свита, клобук – високий циліндричний головний убір із покривалом.
Д Рисою підмічати смішне частково пояснюються дивні прізвиська, котрі козаки
давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо.
|
|
|
14. Неоднорідні означення використані в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Хата швидко сповнилась м’якими вечірніми тінями.
Б А сьогодні над Харковом зупинилися табуни південних хмар і йде справжній
тропічний дощ густий запашний і надзвичайно теплий.
В Хоч був тато грізним а проте дуже нас жалував.
Г Розплелись розсипались розпались наче коси вересневі дні.
Д Широкою вкритою туманом долиною верталися додому.
|
|
|
15. Виділені слова є однорідними присудками |
А Пенсне поблискувало то тепло, то суворо.
Б Шевченко вважають основоположником нової української літературної мови,
бо йому вдалося, поєднавши книжні, народопісенні, фольклорні, діалектні елементи з живою розмовною мовою, утвердити в літературні норми їх використання.
В Шевченко утвердив і виховав національну гідність українського народу.
Г Він був живописцем, драматургом, прозаїком, гравером, філософом, критиком,
і передусім геніальним поетом.
Д Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю.
|
|
|
16. Виділені слова є однорідними присудками |
А У найскрутніші дні село давало йому притулок, годувало, плекало моральне
здоров’я і силу, чарувало красою природи, звичаями, піснями.
Б Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли.
В Все частіше то там, то тут чувся веселий сміх.
Г Ні човна, ні весел, ні співів, тільки сніг і вітер, і весна.
Д Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.
|
|
|
17. Виділені слова є однорідними підметами в реченні |
А Біля хати зашуміли внуки – радість і надія у житті.
Б В саду цвіли бузина і калина.
В Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.
Г Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
Д Над широким Дніпром у промінні блакить, і висока, і тиха могила.
|
|
18. Виділені слова є однорідними підметами в реченні |
А Усі говорили про вчорашню війну, як про щось давно минуле, сповнене не стільки
жахів, як героїчних подвигів.
Б Вожак тільки журно курликає над нашою хатою, над селом чи над містом,
над полем чи над лісом.
В Від чабанів пахло і вітром, і сонцем, запашними травами, духмяним степом,
зіллям.
Г Тут і ягнята, і жінки, і дітки сидять у дощ під шкурами кибитки.
Д Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.
|
|
|
19. Виділені слова є однорідними додатками в реченні |
А На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.
Б Вся кучерява долина здається буйними, зеленими, морськими, прозорими хвилями.
В Київ – це не Афіни, Рим, Париж або Стамбул, він не такий стародавній, але
в нього свій чар і своя славна історія, яка дає право назвати це місто великим.
Г Історичні міста великі не тому, що завжди залишались однаковими, а тому, що
змінювалися, оновлювалися, зростали, навіть умираючи, знову воскресали й возносилися з руїн і попелу.
Д Гарячою, зеленою барвою горить на сонці ячмінь.
|
|
|
20. Виділені слова є однорідними додатками в реченні |
А Вже листопад піднявся з-за дубів, і гай знімає золоту перуку.
Б Дали в дорогу різних почастунків, лящів, тарані і місцевих трунків.
В До них належить Київ, столиця України, древній стольний град Київської Русі,
одне з найчарівніших міст світу.
Г Сплять озера і гаї.
Д На пагорбах росли смереки й кипариси.
|
|
|
21. Виділені слова є однорідними обставинами в реченні |
А Традиційний одяг виразно розкриває прикмети певного народу, його матеріальної
та духовної культури.
Б Верховіття дерев, шпилі замкових веж та гострі зуби частоколів барвилися зелено,
мов стара мідь.
В Вони в один раз починають крилами і тріпотати, і співати, тьохкають,
щебечуть аж заливаються, аж у вухах лящить.
Г Князь вибіг, скочив на коня, поводи стягнув.
Д З безмежним коханням, із захопленням із невимовним жалем дивилася на нього.
|
|
|
22. Виділені слова є однорідними обставинами в реченні |
А Пішли до одного золотаря, тутешнього-таки, що великий митець був кувати
персні, кільця, кісники, запонки, чільця і всяку іншу жіночу оздобу зі срібла та золота.
Б До світлиці влетів шум Дніпра, запах весняних квітів і спів солов’я
В Глибину тиші не зменшує ні сюрчання коників десь у траві, ні шелест тополиного
вершечка.
Г Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді.
Д Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори.
|
|
|
23. Два ряди однорідних членів речення є в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Всіх приберу й нагодую усіх удоволю і розважу як господар дбалий і багатий.
Б Чи сумно вам, чи радісно читать оповідання про велику драму?
В То хочеться над вами заридать, то заспівать з раптового нестяму.
Г Зерно і камінь, суша і вода достойні будуть зображені в картині.
Д Неправдою далеко зайдеш, та назад не вернешся.
|
|
24. Поширені однорідні члени речення є в реченні |
А Тут і рубіни, і хризоліти, і топази, і гірський кришталь, і аметист.
Б І вам згадається садок високий, ґанок, летючі зорі, тиха літня ніч.
В Ні човна, ні весел, ні квіток, ні співів, тільки сніг і вітер, і весна, весна.
Г Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.
Д По діброві вітер віє, гуляє по полю.
|
|
25. Виділені слова є однорідними означеннями в реченні |
А Обличчя в жінки було чуже, незнайоме.
Б Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю.
В Ніч була хмарна, беззоряна.
Г Мати заклопотана, зажурена, марна.
Д Ніжні, тихі зорі спадали на землю.
|
|
26. Виділені означеннями є однорідними в реченні (розділові знаки вилучено) |
А У полі зацвітуть пахучі голубі фіалки.
Б На берег накочувала біла висока пінява хвиля.
В Берези милі білокорі чекають райдугу свою.
Г У сірому туманному світанку загорівся бій.
Д Чималий мисник осміхався здоровими полив’яними мисками.
|
|
27. Виділені слова є однорідними в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Як я вас люблю, лісові осінні гості.
Б Ми їхали порожньою рудуватою дорогою.
В Навколо нас розлягався фантастичний казковий краєвид.
Г Каштани хитають привітним теплим гіллям.
Д Якісь солодкі любі спогади колисали його серце.
|
|
28. Виділені слова є неоднорідними в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Наука розкриває таємниці природи й неба.
Б Небо висвічувалось чистою ясною блакиттю.
В Маяли над нами жовті голубі червоні метелики.
Г Настала ніч, довга беззоряна глуха.
Д Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі.
|
|
29. Кома не ставиться в реченні перед виділеним сполучником (деякі розділові знаки опущено) |
А І в промисловості і на транспорті все ширше і ширше впроваджується автоматика
й телемеханіка.
Б Багатство й слава не приносять радості, а призводять до ворогувань і клопотів.
В Пахло і весною і листям і квітами.
Г Все частіше то там то тут чувся веселий сміх.
Д Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні.
|
|
|
30. Пунктуаційну помилку допущено в реченні |
А Василя Лупула, князя Молдови, описують як людину надзвичайно вродливу й
величну, розумну й високоосвічену, що знала кілька мов: грецьку, латинську, французьку і турецьку.
Б Церкву й нині з шанобою та цікавістю оглядають не лише історики та вчені, а й
туристи з різних країн, бо вона вражає своєю величністю і неймовірною красою.
В Усе: і дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси починало, здавалось, від кожного слова
бриніти, як грандіозна мембрана.
Г Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах.
Д Серед цих передоснов – традиції, закони предків і віра – ті святині, що переходячи
у спадок, не дають забувати, „чиїх батьків чиї діти”.
|
|
|
31. Перед однорідними членами речення слід поставити двокрапку. а після них – тире в
реченні (розділові знаки опущено)
|
А Львів неповторний ранковий чи вечірній, весняний чи осінній, сполосканий
липневою зливою чи притрушений молодим сніжком.
Б Наші вуличани, окрім хліборобства, ще мають і ремесло в руках столярство
шевство, стельмахівство, бондарство й мірошництво.
В Усього потроху добавляє в горщик і помідор і петрушку і цибулю і стручок перцю і
листок лаврового листя.
Г Все і дзвінкі гори, і дзвінке повітря і ліси починало від кожного слова бриніти як
грандіозна мембрана.
Д „Кобзар” читали перечитували заучували напам’ять і переписували в Києві
у Харкові у Полтаві і в інших містах і селах по обидва боки Дніпра.
|
|
|
32. Прочитайте речення
Він мав обрати величний спосіб життя (1) і дотримуватися його в усьому (2) в поведінці (3) в мові (4) в одязі (5) в умінні прийняти простого втікача і великого князя суздальського.
Розділовий знак потрібно поставити на місці всіх цифр, окрім
|
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5
|
|
33. Двокрапку слід поставити в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Були виставлені на показ всякі дива мистецькі вироби з дерева та каменю золоті
та срібні дзиґарі персні й намиста блискучі дорогі сукна та шовкові тканини.
Б І в промисловості і на транспорті все ширше і ширше впроваджується автоматика
й телемеханіка.
В Всю дорогу був сумний і пригнічений.
Г Цей хоробрий і суворий воїн міг ураз стати ласкавим ніжним і люб’язним.
Д Повіяв легенький вітерець шелестіло листя наче промовляючи ласкаві й ніжні
слова.
|
|
|
34. Двокрапку слід поставити в реченні (розділові знаки вилучено) |
А Він стояв ні живий ні мертвий заворожено дивлячись на темну постать.
Б Хлопець був на всі руки майстер а саме слюсар, токар, маляр і тесляр.
В І ліс і дерева і трава все набуло зловісного кольору.
Г Неповага до сина й сором перед своїми дітьми і гнів і злість все злилось до купи
в його душі.
Д Земля України і небо і води і люди все мені рідне.
|
|
|
35. Тире слід поставити в реченні (деякі розділові знаки опущено) |
А У надрах України є багато корисних копалин залізна руда кам’яне вугілля
вапняки марганцеві руди кам’яна сіль усе це використовується нашим народом.
Б Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких
по місцях недолі й сліз.
В Коцюбинський знав дев’ять мов три слов’янські українську російську польську;
три романські французьку італійську румунську; три східні турецьку татарську та циганську.
Г Немає кращої квітки ніж пшеничний колос немає кращого саду ніж поле пшениці
немає кращого аромату ніж запах свіжовипеченого хліба.
Д Там скрізь палаци вежі кам’яниці говорять верхи золочені як жар.
|
|
|
36. Тире слід поставити в реченні (розділові знаки вилучено) |
А З настанням холодів багато степових тварин впадає в сплячку а саме плазуни
ховрахи їжаки борсуки.
Б У лісів садів і полів є багато крилатих друзів як-от дятел і шпак синичка і грак
ластівка і мухоловка сова і дрімлюга.
В Про що б не заходила мова про нові вистави у театрі про шкільні справи про
вчинену комусь несправедливість про мистецтво й літературу чи про перспективи народного господарства Довженко займався як вогонь.
Г Все потонуло і кулемети і німці і діди.
Д У хаті так хороше пахло старовиною й спокоєм холодною м’ятою й висохлою
гвоздикою.
|
|
|
37. У всіх реченнях потрібно поставити двокрапку й тире, окрім |
А Материне шлюбне вбрання біла сорочка вишита великими чорними квітками
вишнева шовкова спідниця теж у квітку і веселе намисто з коралів і розмаїтої стрічки все так хороше пахло домом і давниною безтурботного дитинства.
Б Цікаві дівчата вибігали з-за хат і дворів у святкових спідницях і намисті старі діди
баби і чоловіки всі поспішали назустріч визволителям.
В Тисячі найрізноманітніших засобів переправи баркасів човнів-душогубок плотів
бочок дощатих воріт і всього за що тільки можна вхопитись людина щоб не потонути все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра.
Г Усе чого твоя рука торкнеться на що поглянуть очі голубі перед тобою у покорі
гнеться всі тайни відкриваючи тобі рослинка дика і цілющі трави і блиск зорі росинки камінця і письмена і різні мови й справи і людські долі душі та серця усе.
Д Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля і море скрізь було чути гук шум
гам свист.
|
|