ВАРІАНТ №6

Завдання 1 – 9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Прочитайте текст і виконайте завдання 7 – 9.
(1) Глибоке розуміння того, що Шевченко як співтворець духовної краси, сили і величі української нації, стає однією з найбільших її святинь-символом України, її невід’ємною суттю, прозвучало не в одній з прощальних промов. (2) І не випадково, що біля домовини Шевченка промовляли тоді найвидатніші діячі і творці української історії – відомий етнограф Павло Чубинський, історик і письменник Микола Костомаров, письменник-культуролог, історик Пантелеймон Куліш, редактор першого українського літературно-мистецького щомісячного журналу „Основа” Василь Бєлозерський, поет Афанасьєв-Чужбинський. (3) …Повернення Шевченка Україні – це повернення нашої національної гідності і розуміння, що в своїй хаті своя правда, і сила, і воля. (4) Повернення Шевченка Україні – це повернення до України її блудних синів, що підступно були обмануті і втратили духовний зв’язок з материнською землею, повернення Україні Шевченкової мови.

Завдання 10 – 23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 24 – 28. До кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, доберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Завдання 29 – 36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36. Пантеон постатей (1–5) У будь-якому національному просторі є свій пантеон постатей, які символізують його мистецькі й духовні верховини, стають своєрідними іменами-емблемами, що вирізняють його серед інших етнокультур. Цей пантеон відсвічує променями національного генія й складається з образів діячів культури, науки, політики, без яких практично неможливо уявити інтелектуальний та духовний розвій нації.
(6–9) З-поміж митців, які ввійшли до пантеону-геніалітету, вплинули на розвиток і тенденції драматургії, театру та драматичної культури й долі яких надзвичайно тісно переплелися, своєю творчою спорідненістю вирізняються Лесь Курбас та Микола Куліш. Кожен із них став еталонним і канонічним явищем у своїй творчій сфері.
(10–12) Л.Курбас понад усе поціновував неординарність людини, її індивідуальну й мистецьку яскравість. Один з провідних принципів його мистецько-театральної педагогіки полягав у тому, щоб формувати талановитих, „зоряних” майстрів сцени.
(13–18) Основоположник „Березоля” не лише розвивав природний потенціал особистостей, використовуючи багатий арсенал засобів театральної педагогіки, підіймаючи своїх вихованців до високого акторського й режисерського рівня, за що його називали „мистецьким поводирем”, а відчував потребу в такому митцеві-однодумцеві, який стояв би на одному художньо-інтелектуальному рівні з ним, став би стимулом і для його, Курбасового, особистісного розвою.
(19–29) Особливу потребу Л.Курбас відчував у непересічних сучасних драматургах. Він поважливо ставився до світової драматичної класики, постійно виставляв її на березільській сцені. Проте вона не могла замінити йому драматургію сучасності, оригінальних драматичних творів 20-30-х рр. XX століття, які відображали б специфіку національного буття, враховували б не лише традиційні психологічні підвалини мистецтва, а й модернові формотворчі здобутки. Йому бракувало сучасної драматургії, що виходила з таких же, що й Л.Курбас, уявлень про театральне мистецтво як про дійство, що протистоїть натурально-побутовій школі й передбачає каскад феєричних трюків, умовностей, фантазійний політ режисерської думки та акторської імпровізації.
(30–32) Л.Курбас почувався до кінця не реалізованим без національної драматургії, яка органічно вписувалася б у реформаторський пафос, програмну декларацію „Березоля”.
(33–37) Л.Курбас шукав – свідомо чи підсвідомо – серед українських драматургів такого митця, який був би адекватним йому (а може, й більшим) за масштабом таланту й самобутності. Йому конче потрібний був сучасний письменник-драматург, твори якого дали б змогу втілити у сценічній формі його, Курбасові, найважливіші знахідки режисерської філософії та театральної системи.
(38–44) М.Куліш, хоч і був лідером за покликанням, все ж потребував натхненників, які власними ідеями, оригінальними гаслами, критичними міркуваннями сприяли б його творчому розвою. Він відчував потребу в могутній діяльній постаті, на яку міг би орієнтуватися у своїй творчості. М.Кулішеві бракувало режисера, який підтримував би і поглиблював би його драматичні шукання, узагальнення, відкриття. Поруч з ним мала бути людина-концепція. Одна або кілька. Ними і стали Л.Курбас та М.Хвильовий.
(45–54) У зближенні драматурга і режисера велику роль зіграв психологічний чинник – притаманна їм однорідність почуттєвих, моральних і духовних домінант. Ці дві особистості швидко утворили творчий тандем, що вирізнявся серед інших мистецьких союзів неабиякою плідністю, тривалістю й органічністю. Обом була притаманна романтична тональність душі, і надихалися вони в драматургічній та сценічній діяльності романтичним пафосом творення. Обидва відчували покликання до створення такого мистецтва, яке було б відкриттям для українського суспільства, для часу, для доби – з гротеском і побутовістю, іронією і щирістю, фантасмагорією і прозорістю, ритмомелодійністю і сюжетністю, філософічністю і натуралістичністю.
(55–58) Ю.Смолич зазначав: „їх взаємна любов – Куліша і Курбаса – була ніжна і пристрасна: так люблять закохані навічно; так люблять друга, коли вірять, що йому готовано на майбутнє вчинити щось видатне. Думаю, що це була любов двох талантів, що знайшлися: Куліш був талант для Курбаса, Курбас – талант для Куліша”.

Частина 2

Українська література

Завдання 37 – 56 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 57 – 60 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Частина 3

Власне висловлювання

61. Прочитайте наведений текст.

У народі кажуть: „Коли черствіє хліб, то і душі черствіють, а якщо черстіють душі – неодмінно зачерствіє хліб – наша совість”.

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваш міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведітіь цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200–250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Чернетка