Іменник – частина мови, яка має значення предметності і відповідає на питання хто? що? Іменник виражений у граматичних категоріях числа, роду, відмінка.
У реченні іменник найчастіше виступає підметом або додатком, але може бути будь-яким іншим членом речення.
| Правила | Приклади |
|---|---|
| назви конкретних предметів | стіл, шафа, книга |
| назви істот | цуценя, людина, вовк |
| назви явищ природи | снігопад, град, дощ |
| назви абстрактних, узагальнених понять | боротьба, веселощі, аналіз |
| назви властивостей, дій, станів тощо | хоробрість, хода, жовтизна |
| Назви істот (хто?) | |
| назви людей | хлопець, дядько |
| назви тварин, птахів | ведмідь, корова |
| назви міфічних істот | лісовик, відьма |
| назви померлих | небіжчик, мрець |
| назви карт, шахових фігур | валет, пішак |
| назви уособлених предметів | Мороз, Вітер |
| Назви неістот (що?) | |
| назви рослин, дерев | дуб, явір |
| іменники, що означають сукупність істот, як неподільне ціле |
полк, загін |
| назви частин живого організму | голова, нога, дзьоб |
| назви страв | капусняк, вареники, коровай |
Запам’ятай!
|
загальні
узагальнене найменування ряду однорідних,
однотипних предметів, істот, явищ |
корабель, книжка, лисиця, завірюха |
|
|
власні
найменування одиничних предметів,
істот чи явищ, виділених із однотипного ряду, або найменування чогось |
Івано-Франківськ, Європа, Київ, „Дніпро” (журнал) |
|
| прізвища, імена, по батькові, псевдоніми, прізвиська |
Ярослав Мудрий, Василь Стус |
| назви окремих вищих посад | Голова Верховної Ради України |
| почесні звання, вищі військові звання |
Герой Радянського Союзу |
| індивідуальні географічні, територіально-адміністративні, топографічні, астрономічні назви |
Велика Ведмедиця, Чорне море |
| назви книг, журналів, газет, пароплавів тощо (пишуться в лапках) |
журнал „Вітчизна”, фабрика „Прогрес” |
| назви центральних установ та організацій |
Верховна Рада, Рада Міністрів |
| назви визначних подій, історичних дат |
Перше травня, Велика Вітчизняна війна |
Запам’ятай! Власні назви завжди пишуться з великої літери.
| конкретні назви предметів, явищ, навколишньої дійсності, що пізнаються органами чуття людини |
квітка, бджілка, Дніпро |
| абстрактні не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища, властивості, які не можна, сприймати органами чуття |
щастя, простота, навчання |
| збірні – назви сукупності однакових чи подібних предметів, що сприймаються як одне ціле |
насіння, гудиння, козацтво |
| зі значенням речовинності – називають однорідну речовину |
молоко, кисіль, папір |
Запам’ятай! Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о),
-цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.
Абстрактні іменники вживаються переважно у формі однини.
Речовинні іменники можуть мати форму однини (горох, бром) чи множини (дріжджі, гроші).
| чоловічий (він) |
кобзар, гетьман, півень |
| жіночий (вона) |
квітка, дівчина, пава |
| середній (воно) |
сонце, небо, ім’я |
| спільний (він і вона) |
сирота, забіяка, нахаба |
Запам’ятай!
1. Невідмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду: світлове
табло, одне (один) екю, одне (один) євро.
2. Іменник гривня – жіночого роду, як і чеська (словацька) крона (корона).
3. Іменники спільного роду найчастіше виражені граматичною формрю жіночого роду (сирота,
бідолаха).
4. Рід незмінюваних іменників:
а) назви людей – мають рід відповідно до статі особи, яку позначають; назви людей за професією
співвідносні з категорією чоловічого роду (портьє, денді, професор, лікар, лауреат;
мадам, фрау – жіночого);
б) назви тварин, птахів належать до чоловічого роду (нанду, шимпанзе, але цеце (муха),
івасі, путасу (риба) – жіночого роду);
в) незмінювані власні назви залежать від граматичного роду означуваної ними загальної
назви: ріка Міссісіпі – жіночий рід.
5. Іменники спільного роду – це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі
(вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, ледащо
тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у
жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка – нестерпний базіка.
До чоловічого роду належать слова: аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь; біль, дріб, живопис, запис, літопис, зяб, кір, машинопис, напис, опис, перекис, пил, підпис, полин, поступ, пропис, розсип, рукопис, Сибір, сип, сироко (вітер), собака, степ, степінь, ступінь, торнадо (вітер).
До жіночого роду належать слова: антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, обитель, папороть, путь, розкіш, філігрань, фланель.
Авеню (вулиця) – жін., кольрабі (капуста) – жін., салямі (ковбаса) – жін., гінді (мова) – жін., боpжомі (вода) – жін.
Деякі іменники мають варіантні форми роду. Правильними є обидві: абрикос – абрикоса, вольєр – вольєра, жираф – жирафа, зал – зала, клавіш – клавіша, мозоль – мозоля, спазм – спазма.
Іменниками як чоловічого, так і жіночого роду можуть бути слова: ґандж, дрож, жужіль, кужіль, купіль, фальш.
Іменники ложа, пальто відмінюються.
Іноді рід вказує на паронімію: округ – територіальна одиниця,
округа – навколишня місцевість.
Незмінювані складноскорочені слова – рід визначається за головним словом: ГЕС – жін., бо електростанція.
Змінювані складноскорочені слова – рід визначається за типом відмінювання (здебільшого як іменники чоловічого роду): ВАК, виш, неп.
| однина | дерево, стіл |
|---|---|
| множина | дерева, столи |
Запам’ятай!
1. Іменники, які вживаються тільки в однині:
а) збірні іменники: малеча, гайвороння;
б) частина іменників з речовинним значенням: масло, кисень;
в) назви абстрактних понять (з суфіксами -їзм, -ість, -ин(а), -изн(а), -інь, -от(а)): молодість,
сліпота;
г) більшість власних назв: Київ, Дніпро;
д) назви дій, станів (з суфіксами -анн(я), -енн(я), -цтв(о), -б(а)): виконання, рахівництво,
боротьба;
е) назви емоцій, почуттів: журба, сум;
ж) іменники, що означають назви овочів, зерна, трав, ягід тощо: смородина, жито.
2. Іменники, які вживаються тільки в множині:
а) парні предмети: ножиці, ворота;
б) речовини, матеріали у сукупності: дріжджі, харчі;
в) залишки речовини: об’їдки, висівки;
г) грошові суми, кількісно не окреслені: гроші, фінанси;
д) проміжок часу: будні, канікули;
е) народні свята та обряди: обжинки, заручини;
ж) процеси, дії, які складаються з повторень або в яких беруть участь двоє і більше осіб:
переговори, заробітки;
з) емоції та переживання із суфіксои -ощ-: радощі, заздрощі;
и) деякі власні назви: Соловки, Лубни.
| прямі (вживаються без прийменника) |
Називний (хто? що?) |
| непрямі (вживаються з прийменником і без нього) |
Родовий (кого? чого?) Давальний (кому? чому?) Знахідний (кого? що?) Орудний (ким? чим?) Місцевий (на (у) кому? чому?) Кличний |
|
I відміна
іменники жіночого, чоловічого, спільного родів, що в
називному відмінку однини мають закінчення -а(-я) |
Ілля, суддя, суша |
|
II відміна
іменники чоловічого роду без закінчення та закінченням -о;
середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини (крім тих, у яких при відмінюванні не з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-) |
дядько, кобзар, дівчатко, терпіння |
|
III відміна
іменники жіночого роду з нульовим закінченням + іменник мати
|
паморозь, здобич |
|
IV відміна
іменники середнього роду, у яких при відмінюванні з’являються
суфікси -ат-, -ят-, -ен- |
каченя, ім’я, ведмежа |
| тверда група з основою на твердий приголосний |
пара, Ольга |
| м’яка група з основою на м’який приголосний |
скриня, богиня |
| мішана група з основою на шиплячий приголосний |
листоноша, каша |
|
тверда група
– чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним, крім шиплячих
– односкладні іменники на -р – більшість іменників на -р українського походження – іменники іншомовного походження на (-ер, -ір, -ор, -ур, -юр) – з постійно наголошеними -ар, -яр, -ир – іменники середнього роду із закінченням -о |
дуб, успіх; вир, сир; стовбур, явір; інженер, абажур; футляр, ювіляр; село, місто |
|
м’яка група
– чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним
– із суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені – іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення – іменники середнього роду із закінченням -е, -я (без суфіксів -ен-, -ят-) |
край, учитель; бóндар, лíкар; друкáр – друкаря́, шахтáр – шахтаря́; листя, обличчя |
|
мішана група
– іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним основи
– іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення – іменники середнього роду із закінченням -е при основі на шиплячий приголосний |
вантаж, дощ; вугля́р – вуглярá, каменя́р – каменярá; ложе |
Іменники III і IV відмін на групи не поділяються.
Запам’ятай! До відмін не належать:
– множинні іменники: сани, ворота;
– іменники прикметникового походження: майбутнє;
– незмінювані іменники іншомовного походження: амплуа, пюре;
– жіночі прізвища на приголосний та -о: Козак Ольга, Карпенко Соломія;
Жіночі імена по батькові є іменниками I відміни: Іванівна, Іванівни, Іванівні…, чоловічі імена по батькові – іменниками II відміни: Петрович, Петровича, Петровичу….
Особливості відмінювання
| однина | множина | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| тверда | м’яка | мішана | тверда | м’яка | мішана | |
| Н. | Батьківщина | Софія | вельможа | старости | гривні | листоноші |
| Р. | Батьківщини | Софії | вельможі | старост | гривень | листонош |
| Д. | Батьківщині | Софії | вельможі | старостам | гривням | листоношам |
| Зн. | Батьківщину | Софію | вельможу | старостів | гривні | листонош |
| Ор. | Батьківщиною | Софією | вельможею | старостами | гривнями | листоношами |
| М. | …Батьківщині | …Софії | …вельможі | …старостах | …гривнях | …листоношах |
| Кл. | Батьківщино | Софіє | вельможо | старости | гривні | листоноші |
Запам’ятай!
1. У кличному відмінку іменники з пестливим значенням, що належать до м’якої групи,
мають закінчення -ю: матусю, кумасю.
2. Частина іменників мішаної групи в кличному відмінку поряд із закінченням -е може мати
закінчення -о: тещо, Мишо.
3. У родовому відмінку множини мають переважно нульове закінчення: калош, круч, але є
іменники із закінченням -ей: мишей, а також закінчення -ів: суддів, легенів (і легень), бабів (баб),
сосон (сосен), воєн (війн).
| однина | множина | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| тверда | м’яка | мішана | тверда | м’яка | мішана | |
| Н. | залізо | поле | плече | заліки | краї | плечі |
| Р. | заліза | поля | плеча | заліків | країв | плечей (пліч) |
| Д. | залізу | полю | плечу | залікам | краям | плечам |
| Зн. | залізо | поле | плече | заліки | краї | плечі |
| Ор. | залізом | полем | плечем | заліками | краями | плечима |
| М. | …залізі | …полі, …полю |
…плечі, …плечу |
…заліках | …краях | …плечах |
| Кл. | залізо | поле | плече | заліки | краї | плечі |
Запам’ятай! У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення:
| 1. | назви осіб, власні імена та прізвища | Мороза, учителя |
| 2. | назви конкретних предметів | комбайна, мікроскопа |
| 3. | назви тварин і дерев | пса, вовка |
| 4. | назви населених пунктів (однослівні) | Києва, Лондона |
| 5. | назви мір, прóстору, довжини, ваги, часу | гектара, січня |
| 6. | географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності (-ов, -ев, -єв, -ин, -їн) |
Дінця, Тетерева |
| 7. | наукові і технічні терміни іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини |
параграфа, радіуса, крім складу, роду, виду, стану |
| 8. | назви машин і їх деталей | мотора, поршня |
| 1. | назви речовин, матеріалів | гіпсу, спирту, крім хліба |
| 2. | збірні поняття | вишняку, чаю, крім вівса |
| 3. | назви будівель, споруд, приміщень та їх частин, крім тих, що мають наголос на закінченні, в іменниках – архітектурних деталях |
заводу, мезоніну, крім бліндажá, гаражá, еркера, портика |
| 4. | назви населених пунктів, які складаються з двох слів |
Кривого Рогу, Зеленого Гаю |
| 5. | назви установ, закладів, організацій | інституту, штабу |
| 6. | переважна більшість слів із значенням місця і простóру |
світу, яру, крім горба, хутора, ліска, ставка |
| 7. | явища природи | вихору, інею, туману |
| 8. | назви почуттів | болю, гніву |
| 9. | назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій тощо |
бігу, винятку |
| 10. | терміни іншомовного походження, що означають фізичні та хімічні процеси, частину площі, а також літературознавчі терміни |
імпульсу, ферменту, сюжету, фейлетону |
| 11. | назви ігор і танців | баскетболу, тенісу, крім гопака, козака |
| 12. | більшість складних безсуфіксних слів | вибою, прикладу |
| 13. | назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей |
Чаду, Кавказу |
У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал); буряка (одиничне) – буряку (збірне).
У давальному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення -ові, -еві, -єві, -у, -ю вживаються паралельно: господареві – господарю.
Якщо в тексті трапляються іменники у формі давального відмінка однини, то слід уникати одноманітності закінчень: панові Президенту.
У місцевому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення:
| 1. | іменники чоловічого роду – назви людей | при батькові, на воротареві (іноді –у: при батьку) |
| 2. | іменники середнього роду – назви істот зі зменшувальним суфіксом -к- мають закінчення -ові, хоча іноді може бути закінчення -у |
на маляткові (на малятку) |
| 3. | іменники чоловічого роду – назви істот (не людей) поряд з -ові, -еві, -єві мають закінчення -і, -ї |
на коневі – на коні |
| 1. | іменники чоловічого і середнього роду (без суфікса -к-), що означають неістот |
на дивані, уві сні |
| 2. | деякі іменники у поєднанні з прийменником по можуть мати паралельні закінчення -і, -ї та -у, -ю |
по селу – по селі |
| 1. | іменники чоловічого і середнього роду з основою на -к-, що означають неістот |
гайкý, ярмарку |
| 2. | іменники чоловічого роду (назви неістот), у яких наголос із основи переходить на закінчення |
у боргý – у раю́ |
| Іменники | Закінчення | Приклади |
|---|---|---|
| твердої групи із суфіксами -к-, -ик-, -ок- | -у | синку, братику |
| іншомовні імена на г, к, х | Фрідріху, Жаку | |
| деякі іменники мішаної групи, крім основи на -ж, -р |
читачу, товаришу | |
| більшість іменників м’якої групи | -ю | місяцю, кобзарю, краю |
| безсуфіксні іменники твердої групи | -е | друже, соколе, юначе |
| м’якої групи із суфіксом -ець | стрільче, хлопче, але бійцю, знавцю, мудрецю |
|
| більшість іменників мішаної групи | стороже, маляре, Довбуше |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Н. | поташ | паморозі |
| Р. | поташі | паморозей |
| Д. | поташі | паморозям |
| Зн. | поташ | паморозі |
| Ор. | поташшю | паморозями |
| М. | …поташі | …паморозях |
| Кл. | поташе | паморозі |
Запам’ятай!
В орудному відмінку однини всі іменники III відміни мають закінчення -ю, причому приголосні основи подвоюються: сумішшю, сіллю.
Подвоєння не відбувається, коли:
1. основа закінчується на губний, на щ, р: матір’ю, любов’ю.
2. за збігу приголосних у кінці основи перед -ю: вістю, смертю.
У кличному відмінку іменники III відміни мають закінчення -е: юносте.
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Н. | собача | орлята |
| Р. | собачати | орлят |
| Д. | собачаті | орлятам |
| З. | собача | орлят (а) |
| О. | собачам | орлятами |
| М. | …собачаті | …орлятах |
| Кл. | собача | орлята |
Запам’ятай!
Іменникам, що мають тільки форму множини, властиві ті самі форми відмінювання, що й іменникам I, II, III, IV відмін.
| загальні назви, а також імена людей і власні географічні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосні -е(-є), -і(-ї), -о, -у, -ю, -а(-я) |
інтерв’ю, кашне, боа, крім пальто, ложе |
| жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний та -ко, -ло |
Світлана Попудренко, Надія Кунь |
| російські прізвища на -ово, -аго, -их, -іх(-їх) | Дурново, Чуткіх |
| складноскорочені слова ініціального утворення | ООН, крім неп, нéпу, нéпом; вуз, виш, ЖЕК, СНІД, ВІЛ |
Запам’ятай!
Незмінювані іменники та іменники, що вживаються лише у множині, на відміни не поділяються.
| Закінчення | Відміни іменників | Приклади |
|---|---|---|
| о | 1. іменники І відміни твердої групи 2. деякі іменники ІІ відміни твердої групи |
Ольго, паро залізо |
| е |
1. іменники І відміни м’якої і мішаної групи 2. іменники ІІ відміни твердої групи без суфіксів 3. іменники ІІ відміни м’якої групи із
суфіксом -ець-
4. іменники ІІІ відміни однини |
скрине, богине, листоноше, каше брате, соколе стрільче, хлопче, крім знавцю, бійцю, мудрецю любове, ноче Довбуше |
| ю | 1. іменники І відміни пестливої форми 2. іменники ІІ відміни м’якої групи |
Олю, кумасю, матусю лікарю, місяцю |
| у |
1. іменники ІІ відміни твердої групи із
суфіксом -к-, -ок-, -ик-
2. іменники ІІ відміни мішаної групи
крім з основою на -ж, -р
3. іменники ІІ відміни – іншомовні імена з
кінцевими -г, -к, -х
|
батьку, синку
читачу, товаришу, але кряже Фрідріху, Людвігу |
| Називний відмінок |
1. іменники у множині 2. іменники ІV відміни |
гроші, плечі теля, орля |
Запам’ятай!
1. У звертаннях, до складу яких входять два іменники, форму кличного відмінка здебільшого мають
обидва слова: пане Іване, пані Ольго, Катерино В’ячеславівно.
2. Коли поєднуються дві загальні назви, то перше слово – клична форма, а друге – клична форма,
або називний відмінок: пане лікарю (лікар).
3. Якщо звертання складається із загальної назви та прізвища, то останнє вживається у формі
називного відмінка: пане Ковальчук, колего Єрохіна.
4. Чоловічі прізвища на приголосний, -о (-ко, -нко) – відмінюються: Шкурó, Малько, Коваленко.
5. Прізвища, імена, по батькові змінюються за таким зразком:
| Н. | Поліщук Тиміш Іванович | Панцьо Іван Якимович |
| Р. | Поліщука Тимоша Івановича | Панця Івана Якимовича |
| Д. | Поліщуку Тимош-еві (-у) Івановичу | Панц-еві (-ю) Іван-у (-ові) Якимовичу |
| Зн. | Поліщука Тимоша Івановича | Панця Івана Якимовича |
| Ор. | Поліщуком Тимошем Івановичем | Панцем Іваном Якимовичем |
| М. | …Поліщукові Тимошеві Івановичеві | …Панц-еві (-ю) Івану Якимовичу |
| Кл. | Поліщук Тимоше Івановиче | Панцьо Іване Якимовичу |
| Н. | Шевченко Марія Олегівна | Шевченко Сергій Васильович |
| Р. | Шевченко Марії Олегівни | Шевченка Сергія Васильовича |
| Д. | Шевченко Марії Олегівні | Шевченк-ові (-у) Сергію Васильовичу |
| Зн. | Шевченко Марію Олегівну | Шевченка Сергія Васильовича |
| Ор. | Шевченко Марією Олегівною | Шевченком Сергієм Васильовичем |
| М. | …Шевченко Марії Олегівні | …Шевченк-ові (-у) Сергію Васильовичу |
| Кл. | Шевченко Маріє Олегівно | Шевченк-о (-у) Сергіє Васильовичу |
За протокольними вимогами до Президента України потрібно звертаться так: Ваша Високодостойносте Пане Президенте.
Чоловічі прізвища, утворені за допомогою присвійних суфіксів -ов, -ів(-їв), -ви, -ін(-їн) відмінюються, як іменники твердої групи II відміни, але в орудному відмінку вони мають прикметникове закінчення -им. У непрямих відмінках прізвищ на -ів суфіксальне і може зберігатися або переходити в е або в о. У сучасній українській мові обидва варіанти визнаються нормативними.
| Н. | Якимов |
| Р. | Якимов-а |
| Д. | Якимов-у |
| 3н. | Якимов-а |
| Ор. | Якимов-им |
| М. | при Якимов-і (-у) |
Не відмінюються псевдоніми і слов’янські прізвища на е, і (Ле, Трублаїні, Леле, Емхе, Роде, Півторадні), а також прізвища іншомовного походження на і, е, у, о, наголошені а, я та інші нетипові для української мови закінчення (Беранже, Гете, Руставелі, Петефі, Лотяну, Шоу, Боккаччо, Гюго, Дідро, Золя, Дюма, Моравіа, Гамсахурдіа та ін.).
У подвійних прізвищах компоненти змінюються за загальними правилами відмінювання прізвищ: твори Карпенка-Карого, повість Нечуя-Левицького, виступ Милейко-Залузької, але творчість Драй-Хмари, музика Кос-Анатольського.
Правила вживання кличного відмінка У кличному відмінку вживаються загальні іменники (назви-індекси, назви-регулятиви): пане, пані, добродію, добродійко, товаришу, товаришко.
1) пан (пані) + ім’я або/і прізвище
добродій (добродійка) + прізвище або ім’я
2) пан (пані) + назва-індекс:
пане директоре, пане голово, пані вчителько
| чоловічі | жіночі |
|---|---|
| основа + суфікс -ович | основа + суфікс -івна |
| Максим – Максимович | Андрій – Андріївна |
Окрему групу становлять слова: Григорій – Григорович – Григорівна;
Ілля – Ілліч –Іллівна;
Кузьма – Кузьмич (Кузьмович) – Кузьмівна;
Лев – Левович (Львович) – Левівна (Львівна)
Лука –Лукич (Лукович) – Луківна;
Микола – Миколович – Миколівна;
Сава – Савич (Савович) – Савівна;
Яків – Якович –Яківна;
Тест