ВАРІАНТ №1

Тренувальні тести у форматі ЗНО

В А Р І А Н Т №1

Завдання 1 – 7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 7.
(1) У центрі Києва, на Софійському майдані, понад дев’ять сторіч височить пам’ятка давньоруського мистецтва – славетний Софійський собор. (2) Софія Київська… (3) Чудове творіння народного генія, свідок високої культури й героїчного минулого. (4) Важко уявити, скільки подій відбувалося в цих стінах, скільки людей побувало під її … зі своїми радощами, сподіванками та горем. (5) Собор був: свідком блискучих злетів і поразок, гіркоти між князівських усобиць. (6) Його мозаїчну підлогу топтали копита монгольських коней, а жадібні руки загарбників тяглися до блискучих золотих прикрас. (7) Так багато могли б розповісти ці давні … .

Завдання 8 – 23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 24 – 28. До кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, доберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Завдання 29 – 36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–37. Веселе збудження щасливої людини (1–6) Владислав Городецький – популярний київський архітектор початку минулого століття. Зведені ним у столиці будинки – вишукані візитки міста. Гостя Києва неодмінно поведуть до „Будинку з химерами”, що на Банковій вулиці. Проведуть повз погордливих левів під класичну колонаду Музею українського мистецтва. Здивують запаморочливим потягом до неба Миколаївського костьолу. А коли затримаєтеся в Києві – покажуть і Караїмську кенасу з її гіпнотичним плетивом східних арабесок.
(7–10) Владислав Городецький – self made man, людина, що створила себе сама. Коли йому виповнилося десять років, батьківський маєток на Поділлі було описано. Отже, до стартових умов можна зарахувати тільки ментальну шляхетність давнього польського роду – грошей не було.
(11–15) Не було й блискучого атестата про середню освіту – навіть „трієчки” там є. Але – зарахований до Імператорської академії мистецтв, хоч був на два роки старший від статутного вікового цензу абітурієнтів. Виняток зроблено авансом під лише угадуваний талант. Цей аванс 25-річний Городецький повернув, ще будучи санкт-петербурзьким студентом: побудував Уманську гімназію, за що й дістав диплома.
(16–19) Далі – тридцять років у Києві. Від нікому невідомого молодика до міської знаменитості. Молодий чоловік був, очевидно, прагматиком. По-перше, – став членом Імператорського мисливського товариства, куди входила чи не вся адміністративна та бізнесова еліта тогочасного Києва.
(20–30) Кінець попереднього століття в Києві нагадував нинішні часи: з’явилися чималенькі приватні капітали, почалася будівельна лихоманка. Іміджева конкуренція тодішніх олігархів уможливила втілення фантастичних ідей. Професіонали дістали змогу грати „по-крупному”. А Городецький був справжній профі: тобто не цурався жодних замовлень – проектував і зводив житлові будинки, фабрики, культові споруди й усипальні; навіть каналізаційні системи і дворові туалети. Цей досвід далі сплавився у високу функційну комфортність його творінь на тлі їхньої ж мистецької презентабельності. „Можна було б подати проект будинку менш гарного”, – зазначено у звіті опікунської ради Черкаської жіночої гімназії, зведення якої замовлено Городецькому. Грошодавці лишилися задоволеними, бо архітектор виявився „добре обізнаний із сучасними вимогами спорудження навчальних закладів у Західній Європі”.
(31–38) Владислав Городецький дотримувався правила всіх наполеонів: коли вже бути – то бути першим. На час його появи в Києві будинки вище чотирьох поверхів тут не зводили. Він збудував першу в нас шестиповерхівку. Беручись за новий на тоді будівельний матеріал – цемент, – він обсадив свій власний будинок на Банковій химерними фігурами, що й донині є неперевершеною комерційною рекламою формотворчих можливостей матеріалу. А сам будинок поставив на неприйнятному за тодішніми будівельними мірками крутосхилі. У Миколаївському костьолі він уперше застосував залізобетонні конструкції, завдяки чому 55-метровий храм наче завис у повітрі.
(39–45) „В очах – веселе збудження щасливої людини”, – так запам’ятався Владислав Городецький сучасникові. І ще: „Джентльмен у повному розумінні цього слова”. Він одним із перших у Києві завів собі авто. Мав плавучу дачу на баржі. Щозими, коли будівельні роботи завмирали, їздив у теплі краї (Афганістан, Семиріччя, Африка) на полювання. Був європейським чемпіоном зі стрільби. Такий собі київський Гемінґвей. І водночас ретельно стежив за кон’юнктурою – мав власний цементний заводик у Києві та фабрику штучного льоду в Сімферополі.
(46–52) Часи „веселого збудження щасливих людей” закінчилися для тодішніх „нових українців” з окупацією Києва радянською Росією на початку 1920-х років. Владислав Городецький емігрував до Польщі, де також лишив по собі добру архітектурну пам’ять. Пам’ятають його і в Ірані, куди під час тамтої політичної „відлиги” він поїхав головним архітектором перських залізниць і де звів шахський палац та Тегеранський залізничний вокзал, які й досі приваблюють гармонійністю пропорцій і шляхетним виглядом.
(53–60) За радянських часів про Владислава Городецького ми знали хіба з міських легенд.
1973 р., під час реставрації „Будинку з химерами”, з даху зняли символ Нептуна, оскільки він нагадував тодішній владі „націоналістичний тризуб”. Нині ж маємо в столиці вулицю імені Городецького, яка колись була забудована ним. 2004-го нарешті перевидані його спогади про мисливські експедиції під назвою „У джунглях Африки”. Того ж року в столичному пасажі відкрито пам’ятник архітекторові. І ця симпатична скульптура вже встигла потрапити до переліку туристичних принад, відомих навіть авторам іноземних путівників.

Частина 2

Українська література

Завдання 37 – 56 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 57 – 60 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Частина 3

Власне висловлювання

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланням на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200–250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Чернетка