ВАРІАНТ №4

Завдання 1 – 7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

(1) Далі, вище, починається мішаний ліс, густішає й густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. (2) Скільки тут тіні й свіжості – сонце не сонце, спека не спека. (3) А як пройде злива, все тут пахне водою, ніби губка насичена, і густі тумани … над кронами дерев. (4) А скільки під ногами гриба всілякого. (5) Топчешся по слизьких, старих бабках з м’якими капелюхами, по білих, твердих хрящях-гірчаках, по рожевих і синіх сироїжках, по червоних білокраплистих мухоморах. (6) А скільки тут шуму всілякого: птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел у дупляву липу, десь дзвінко й лунко кряче крук. (7) А там шмигне маленька метка тінь з гілляки на гілляку – це білочка.

Завдання 11 – 23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 24 – 28. До кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, доберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Завдання 29 – 36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36. Кирило-Мефодіївське братство (1–7) Кузнею, в якій викувано першу політичну програму відродженого українства, було славне Кирило-Мефодіївське братство в Києві, назване так від слов’янських первоучителів. Його засновником був вихованець харківського університету, письменник і вчений Микола Костомаров, а в списках його членів значаться найкращі імена тогочасної української інтелігенції – Миколи Гулака, Опанаса Маркевича, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша і, нарешті, найбільшого з них Тараса Шевченка.
(8–18) Микола Костомаров, що по закінченні харківського університету вчителював якийсь час у Рівному на Волині, а в 1846 році перейшов як університетський професор до Києва, зразу зорганізував тут таємне товариство, яке поставило собі метою боротьбу за визволення слов’янських народів та об’єднання їх у федеративному союзі незалежних держав. За короткий час свого існування встигло це товариство об’єднати до сотні найдіяльніших людей того часу, але вік його був недовгий. Вже на початку 1847 року, на донос студента Петрова, товариство розкрито, а його членів поарештовано й розпорошено по засланнях. Із записок одного з членів товариства – Василя Бєлозерського – можемо уявити собі бодай наближено цілі й засоби кирило-мефодіївців.
(19–22) За словами Бєлозерського, „Христос відкрив людськості рівність і братерство всіх народів, але ті, що добилися влади, зґвалтували християнський закон і почали гнобити слабших. Особливо болючий гніт припав на долю слов’янських народів, у яких відібрано найсвятіше знаряддя духу – мову”.
(23–35) „У такому самому жахливому положенні найшлося й наше світло – Україна. Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона не як сестра спорідненого народу, але як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. Невже ж ми своїм життям заслужили на таку ганебну долю? Ні! Але ми заслужимо на неї, коли не будемо нічого робити й спокійно будемо дивитися, як на наших очах убивають найбільший дар Божий – народне життя з його духом, ідеєю й метою, до якої вона повинна змагати,” – так писав Бєлозерський у своїх „записках”, так думали його товариші, що разом з ним, бажаючи бачити Україну вільною й щасливою, розуміли рівночасно, що важко буде їй здобути й втримати свою незалежність власними силами. Всю надію поклали вони підтримку решти слов’янського світу, в якому повинен би панувати закон взаємної любові, пошани й солідарності.
(36–41) У відозві Кирило-Мефодіївського братства „До українців” з’ясована його програма: „Усі слов’яни повинні об’єднатися, але так, щоби кожен слов’янський народ творив окрему республіку й правив собою не в купі з другими, а тільки, щоби кожний з них мав свою мову, свою літературу й свій окремий, громадсько-політичний лад… У кожній республіці повинна бути загальна рівність і воля, щоб не було ніякої різниці станів”.
(42–46) Костомаров вірив у месіаністичну роль України в справі визволення слов’янських народів й утвердженні справедливих засад життя: „Тоді скажуть усі народи, показуючи те місце, де на мапі буде намальована українська республіка: от камінь, відкинений будівничим, а він став основою всього…”
(47–50) Проголошуючи й поширюючи свою так би сказати „максимальну” програму, кирило-мефодіївці не закривали очей на вимоги життя й тому боролися за скасування кріпацтва, свободи друку, віри й науки, загальної освіти, заміни рекрутської армії на народну міліцію тощо.
(51–60) По зусиллях своїх попередників, що змагали до культурного відродження українства, вони перші накреслили програму політичного визволення й незалежності. „Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за визволення закріпаченого селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був завданий смертельний удар у літературі” (Д.Дорошенко). Це щодо „мінімальної” програми кирило-мефодіївців. „Максимальну” перейняли від них грядущі покоління, що й виконали її разом з поправками, які внесла практика й дальший розвиток нашого життя.

Частина 2

Українська література

Завдання 37 – 56 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Завдання 57 – 60 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його.

Частина 3

Власне висловлювання

61. Прочитайте наведений, текст.
Виховання – це насамперед людинознавство. Серед найважливіших чинників, які впливають на виховання дітей, Василь Сухомлинський ставив найперше мамину пісню, виспівану над колискою немовляти.

Чи справді пісня впливає на розвиток дитини як майбутнього громадянина, як представника своєї нації? Чи виконують націєтворчу функцію сучасні пісні?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланням на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200–250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
Чернетка