Речення – це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування.
Речення класифікуються за різними ознаками: за метою висловлювання, емоційним забарвленням, структурою.
Розповідні (речення містять у собі певну інформацію, повідомляють про якийсь факт, подію) |
|
стверджувальні | Заговори, щоб я тебе побачив (Софокл). |
---|---|
заперечні | Багато говорити й багато сказати не є те саме (Г.Сковорода). |
Питальні (речення виражають думку-питання. Спонукають співрозмовника до відповіді) |
|
питально-спонукальні (ті, котрі містять спонукання до дії, виражене через питання) |
Навіщо їй ця зала осяйна, Де погляди сплітаються, як змії, Кого знайти хотіла б тут вона?! Д.Павличко |
власне питальні (ті, котрі потребують відповіді) |
Коли ти прийдеш? |
риторичні питальні (ті, котрі не потребують відповіді) |
Чого в світі не буває? |
Спонукальні (речення закликають до дії, висловлюють наказ, побажання, вимогу, дозвіл тощо) Підіть в широке поле, принесіть крапельку волі. |
Запам’ятай!
За емоційним забарвленням розповідні, питальні, спонукальні речення можуть бути окличними й неокличними.
прості (є тільки одна граматична основа (предикативний центр) – підмет та присудок) |
Сонце якраз світило хлопцям у вічі (М.Коцюбинський). |
складні (основ може бути кілька) |
Всяке слово, якщо за ним не буде справ, уявляється чимось даремним і пустим (Демосфен). |
Запам’ятай!
Прості речення можуть ускладнюватися відокремленими другорядними членами речення, однорідністю різних членів речення, звертанням, вставними і вставленими словами, сполученнями та реченнями.
Тест