Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими:
На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле (О.Копиленко).
| означення | Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М.Коцюбинський). |
|---|---|
| прикладки (як різновид означення) |
Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності (О.Гончар). |
| додатки | Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш). |
| обставини | Розплющивши очі, Леонід побачив над собою каламутне небо (О.Гончар). |
| якщо вони стоять після означуваного слова й виражені дієприкметниками або прикметниками із залежними від них словами |
Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив’яним небом (М.Коцюбинський). |
| два або кілька непоширених означень, якщо вони виражені дієприкметниками або прикметниками й стоять після означуваного слова, перед яким є означення |
Сивий полин п’янив повітря гіркими пахощами, густими і задушливими (М.Коцюбинський). |
| якщо вони стосуються члена речення, вираженого особовим займенником і становлять пару |
Схвильовані і вражені, веселі й замислені, дивляться вони на перетворені свої простори (О.Довженко). |
| узгоджені означення, що стоять перед означуваним словом, коли мають додаткове обставинне значення (вказують на причину дії тощо) |
Збентежений з такої зустрічі, хлопець ледве не випустив хлібини (О.Донченко). |
| неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках, тоді, коли стоять поруч з узгодженими |
Над ставком стояла Довбишева хата, вся в черешнях (І.Нечуй-Левицький). |
| два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного слова, перед яким немає означення |
Пішли дощі дрібні та безперестанні з сивими непроглядними туманами (Панас Мирний). |
| виражені дієприкметниковим зворотом, який безпосередньо стоїть перед означуваним словом |
Розбуджений подихом весни Дніпро гнівно трусонув могутніми плечима й скинув із себе крижаний панцир зими (Л.Дмитренко). |
| поширені, якщо відносяться до члена речення, вираженого іменником-власною назвою, стоять після власної назви |
Цим полком командував Василь Назарович Боженко, київський столяр (О.Довженко). |
| непоширені, якщо вони стоять після власної назви | Засідання відкрив Микола Олексійович, директор. |
| якщо починається словами як, тобто, або, а саме, чи, як-от, зокрема, особливо, навіть, наприклад, в тому числі, на ім’я, за походженням, родом |
Польові квіти, в тому числі й сон-траву, треба оберігати (З газети). |
| поширені, якщо вони відносяться до члена речення, вираженого загальним іменником або займенником |
Я, майбутній абітурієнт, добре знаю правила вступу. |
| непоширені, якщо вони відносяться до члена речення, вираженого особовим займенником |
Нікого не боїться і він, Вадик (Ю.Збанацький). |
| якщо власна назва, що стоїть після загальної, є прикладкою |
Так загинув перший син, Павло Петрович Цупов, луганський робітник і син робітника (М.Бажан). |
| непоширені, якщо відносяться до члена речення, вираженого іменником із залежними від нього словами (типу чоловік, людина, хлопець, дівчина тощо) |
Його перестрів той самий лікар, хірург. |
| якщо стоять перед власною назвою, до якої вони відносяться |
Цим полком командував Василь Назарович Боженко (О.Довженко). |
| виражені дієприкметниковим зворотом, який безпосередньо стоїть перед означуваним словом |
Газ має велике значення як паливо для промисловості (З підручника). |
Запам’ятай!
1. Відокремлені прикладки можуть приєднуватись до пояснювальних членів речення словами
або, тобто, як-от, а саме, особливо, навіть, наприклад, на ім’я, родом, за походженням
та ін. (після слів як-от, а саме ставиться двокрапка: Надра України багаті на корисні
копалини, як-от: залізну та марганцеву руду, кольорові метали та нерудні копалини, а саме:
вапняки, доломіти, сіль, фосфорити, каолін тощо.)
2. Прикладка із сполучником як виділяється комами, якщо вона має відтінок причини: Молодому
в’єтнамцю, як постійному мешканцю півдня, дуже дошкуляла північна зима (З газети).
3. Коли ж прикладка із сполучником як показує, в ролі кого або чого виступає предмет (особа),
який уточнюється прикладкою, то така прикладка не виділяється (як = є): Ліс як сировина
і як будівельний матеріал використовується для деревообробної, хімічної і паперової
промисловості (З підручника).
| виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами |
Між зелено-сизими полями, звиваючись, висвічує мирний і лагідний Серет (О.Гончар). |
| виражені іменниками з прийменниками (незважаючи на, у зв’язку з, всупереч, внаслідок, за відсутністю, на випадок, на відміну від, залежно від) |
Незважаючи на пізній час і негоду, на вулицях міста купчилися юрби молоді. |
| виражені іменниками з прийменниками, прислівниками, які відповідають на одне питання і означають додаткові ознаки дії |
Там, на пагорбі, стояла золотоверха церква. |
| одиничні дієприслівники, що мають значення обставини способу дії |
І ми не гаючись (тобто негайно) взялися до діла (Ю.Збанацький). |
| одиничний дієприслівник, який стоїть в абсолютному кінці речення і має значення прислівника |
Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О.Довженко). |
| дієприслівникові звороти фразеологічного типу | Бігти не чуючи ніг. |
Відокремлeні додатки
Відокремлюються додатки із словами крім, окрім, опріч, особливо, замість, за винятком, у тому числі: За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).
Уточнювальні члени речення вживаються для конкретизації або пояснення значень інших членів речення: На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем новий журавель (М.Коцюбинський).
Запам’ятай!
1. Уточнювальні члени речення виступають тими самими (проте неоднорідними) членами
речення, відповідають на ті самі питання: Десь на Залужжі надсадно, з підвиванням,
кричав сич (Г.Тютюнник).
2. З відокремленими уточнювальними членами можуть вживатися слова особливо, головним
чином, у тому числі, наприклад, навіть, зокрема, крім, опріч, поряд, поруч, за винятком:
Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови
(Г.Тютюнник).
Порівняльний зворот Дуже часто ознака предмета чи його дія характеризуються не прямо, а опосередковано, тобто
через порівняння. Порівняння є обставиною в реченні із порівняльними сполучниками як, мов, наче, неначе, ніж тощо.
| метафоричні (пряма назва предмета, його ознаки чи назва його дії замінена іншою, переносною назвою, утвореною на підставі подібності) |
Та не каркай вороною на весь ярмарок (Є.Гуцало). |
| заперечно-протиставні метафоричні | Чужа сторона – не рідна мати (Нар. творч.). |
|---|---|
| порівняльні звороти (приєднаний сполучниками як, мов, наче, ніби, які, ніж) |
Лихом об землю, як шапкою, вдаримо (Б.Олійник). |
Запам’ятай!
1. На письмі порівняльні звороти виділяються комами на початку, всередині, наприкінці речення.
2. Вони можуть складатися із сполучника і слова, і можуть мати сполучник і декілька слів. У
першому випадку – це непоширене звертання: Голоси, як птиці, крильми обнялися (В. Сосюра).
У другому – поширене: Пливуть віки, мов кораблі Колумба (Є.Гуцало).
3. Порівняльний зворот слід відрізняти від складнопідрядних речень підрядним порівняльним:
Горпина стоїть на хатньому порозі біла, як хустка (Марко Вовчок) – порівняльний зворот:
Карпо стояв, неначе скеля стояла – складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.
4. Стійкі порівняння фразеологічного типу комами не виділяються: Дощ линув наче з відра
(О.Кониський).
5. Кома не ставиться також:
а) якщо порівняльний зворот функціонує в ролі іменної частини складеного присудка: Тільки
обвішаний патронами авангард був наче з заліза (Ю.Яновський);
б) коли порівняльний зворот є простим дієслівним присудком: Капітан Косачов немов
прокинувся од сну (Ю.Збанацький);
в) коли порівняльний зворот тісно пов’язаний з присудком (без звороту присудок із
смислового боку не завершений): Він це зрозумів як натяк;
г) якщо порівняльний зворот можна замінити орудним відмінком: І сорок літ ішов Франко-сіяч
– і спів його звучав не раз як плач, і плач його звучав як гімн народу (Д.Павличко);
д) коли перед порівняльним зворотом наявні прислівники майже, зовсім: Дівчинка говорила
майже як доросла;
е) не виділяються комами образні звороти типу білий як сніг, білий як крейда, жити як сир
в маслі і под.: Панас Кандзюба бігав по хатах як навіжений (М.Коцюбинський).
Тест