ВАРІАНТ №10 Тренувальні тести у форматі ЗНО В А Р І А Н Т №10 Частина 1 УКРАЇНСЬКА МОВА Завдання 1 – 10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. 1. Помилку у тлумаченні фразеологізму допущено у рядку А хоч конем грай – багато місця Б хоч мак сій – безвітряно В хоч з лиця воду пий – уродливий Г хоч в око стрель – безвихідне становище А Б В Г 2. Помилку у творенні форм дієслова допущено у рядку А волочиш Б реготять В регочете Г поремо А Б В Г 3. Пунктуаційну помилку допущено у рядку А Пан Владислав цитує – тільки подумати! – статті цивільного кодексу України напам’ять. Б „Прийди розкажи про своє сватання,” – попросив я друга. В Після подорожі всі так потомилися, що поснули де попало. Г Нарешті Галинка відшукала те місце Євангелії, де йшлося про сіяча, гірчичне зерно ще й про кукіль. А Б В Г 4. Помилку допущено у рядку А прозорий тюль Б страшне цунамі В в екзотичних Ґельсінках Г холодна боржомі А Б В Г 5. Позначте слово, з яким логічно пов’язується іменник наклад А підприємство Б життя В видання Г пластир А Б В Г 6. З логічного ряду за наголосом випадає слово А також Б коледж В ніде Г помилка А Б В Г Прочитайте текст і виконайте завдання 7 – 10. (1) Багато років тому відомий англійський філософ Джон Локк, говорячи про почуття міри, „золотої середини”, прищеплене з дитинства, твердив, що у погано вихованої людини сміливість набирає форм грубості, вченість обертається дріб’язковим педантизмом, простота – неотесаністю, добродушність – улестливістю. (2) Вихованість і справді відчиняє двері й серця, вона допомагає людині на кожному кроці її життя: десь допоможе не бути аж надто балакучим, а десь – не мовчати весь вечір у товаристві, підкаже як не бути нудотно-лагідним або черство-сухим у спілкуванні з близькими людьми, навчить не турбувати інших через дрібниці, й ще – не скупитися на подяку чи похвалу. (3) Добре вихована людина буде поводити себе так, наче це вона залежить від того, хто її обслуговує, бо насправді так воно і є. (4) Приймаючи чиєсь піклування про себе, вихована людина платить ввічливістю і люб’язністю, а в разі потреби – й піклуванням про цю людину, виявляючи, так свою повагу до неї. (5) Кажуть, що добре виховану людину можна впізнати по тому, як вона слухає. 7. Орфографічну помилку допущено у слові А дріб’язковим Б неотесаністю В улестливістю Гнудотно-лагідним А Б В Г 8. Пунктуаційну помилку допущено у реченні А першому Б другому В третьому Г четвертому А Б В Г 9. Відокремлене означення містить речення А перше Б друге В третє Г четверте А Б В Г 10. Синонімом до слова педантизм є А акуратність Б формальність В дріб’язкова точність Г формалізм А Б В Г Завдання 11 – 23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. 11. Усі слова з не написані неправильно в рядку А невгамовний, неприязно, нехтуючи, неук Б не раз, не відволікаючи, невиспаний, неволя В неподалік, не до вподоби, не знаючи, не двоє Г не дооцінюють, не аби що, невщухає, нете Д недописана мною книжка, несказані, непритомніти, неабихто А Б В Г Д 12. Усі прислівники написані правильно в рядку А казна коли, на бік, по друге, ані як Б хтозна-звідки, не по-нашому, надвечір, абиде В на перед, щосили, коли небудь, ані-скільки Г з ранку, з-поза ранку, аби-що, ніде Д наосліп, увісні, будь-хто, ніякий А Б В Г Д 13. Помилку в написанні допущено у слові А ескалатор Б корида В друшляк Г плацкарт Д фойє А Б В Г Д 14. Помилку в написанні допущено у слові А борсук Б безкорисливий В перцовий Г будяччя Д преподобний А Б В Г Д 15. Позначте слово, що випадає з логічного ряду за співвідношенням звуків і букв А дзиґа Б різьбяр В бриджі Г сеньйор Д ксьондз А Б В Г Д 16. Усі займенники належать до одного розряду в рядку 1 мій, наш, вашого, їхній, свій 2 весь, себе, всякий, цей, той 3 хто, кого, що, якого, скільки А 1 Б 2 В 3 Г 1, 2 Д 1, 3 А Б В Г Д 17. Підрядний зв’язок між його частинами є в реченні А Чи то березень зненацька нагадав мені минуле, чи то мені стало шкода моїх весен, чи ще щось. Б Ще тридцятого липня я дістаю після піврічної перерви свої мисливські причандали, сідаю на дві години набивати порожні гільзи, і це фактично є вже початок полювання. В І я не знаю моєї нестримної, дикої радості, чи я вкладаю в яку іншу роботу стільки любові, дбайливості й старання! Г З цими набоями я вийду на болота й озера, і кожний постріл їхній буде як молодий згук. Д Найкращі літні місяці втратили для мене свою ціну: вони заборонені для полювання. А Б В Г Д 18. Відокремлену обставину мітить речення А В густому повітрі, насиченому тліном і випарами ґрунту, ясно й чисто горять берези. Б Стріхи тріщали, злизувані кровавим полум’ям. В Аж злякався Тугар Вовк, побачивши ненависного собі парубка в такім страшнім і оплаканім стані. Г Окрім Добрині, було поранено ще кілька чоловік. Д Йде провідати батька свого, металурга. А Б В Г Д 19. НЕ містить поширеного звертання речення (розділові знаки вилучено) А Зоре моя вечірняя зійди над горою. Б О земле рідна Знаєш ти свій шлях у бурі у негоді! В Ходім же брати та поможем порвати як швидше кайдани. Г Мій далекий рідний краю манеш ти мене. Д Рідна, матінко-ластівко до тебе прихилюся крильми твоїми огорнуся. А Б В Г Д 20. Позначте словосполучення А всупереч прогнозам Б буду відпочивати В почалися канікули Г дуби та берези Д сиди тут А Б В Г Д 21. Позначте поширене речення А Ти, схоже, хочеш вийти сухим із води. Б Тут весело. В Доню, ми будемо відпочивати. Г На жаль, хлопець виявився ні риба ні м’ясо. Д Нехай усі танцюють, розважаються. А Б В Г Д 22. Позначте речення з неоднорідними означеннями (окремі розділові знаки вилучено) А На цьому стовбурі велична крона, схожа на сильну суверенну державу. Б Розбудили мене буйні бравурні звуки піаніно. В Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Г Хлопці жевжиками просуваються між дорослими й безперестанку кричать дзвінкими веселими голосами. Д А перед нашими очима біжать сірі зумні осінні лани. А Б В Г Д 23. Позначте речення, у якому допущено помилку в оформленні прямої мови А „Не сплять мої, – сказав боярин. – Та й кому до сну тепер?” Б „Кого ж ти, княже, залишиш замість себе в Києві?” – спитав єпископ. В „От і принесли нам лебеді на крилах життя.” – Говорить до неба і землі мій дідусь Дем’ян. Г Почувся чийсь різкий владний окрик: „Лучники – вперед!” Д „Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде, – промовив сусід”. А Б В Г Д Завдання 24 – 28. До кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, доберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви). 24. Установіть відповідність між типом односкладного речення та прикладом Односкладне речення 1 означено-особове 2 неозначено-особове 3 узагальнено-особове 4 безособове Приклади А У нього не розживешся і серед зими льоду. Б Труди і дні. Віхи й епохи. Думки, спресовані в слова. В Скажи мені правду, мій добрий козаче… Г Кожній хвилі нема ж вороття. Д Вхід до землянки зробили під великим горіховим кущем. А Б В Г Д 1 2 3 4 25. Установіть відповідність між реченням та його хаорактеристикою Речення 1 Це сяйво здається нев’янучим. 2 Й на мить здалося Тарасові що він крокує розливом білого цвіту. 3 Їй заважали власні плечі власні руки й ноги і вся вона здавалось сама собі заважала. 4 Здавалось вони й самі випромінювали світло своїми жовтогарячими. Характеристика А просте, ускладнене вставним словом Б просте, неускладнене В складнопідрядне з підрядним з’ясувальним Г просте з відокремленим означенням Д складносурядне А Б В Г Д 1 2 3 4 26. Установіть відповідність між реченням та його характеристикою Характеристика речення 1 просте з однорідними присудками 2 просте, ускладнене уточнюючим членом 3 складносурядне 4 просте з відокремленою обставиною Приклад А Набігла друга хвиля і з глузливим шелестом злизала той вогник углиб. Б Ні скло було б мертве а це тіло жило переливалося ніжним перламутровим поблиском. В По небу прокотився невидимий грім і впав десь поблизу за лісом. Г Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки затоптуючи в землю любисток м’яту кущ прабабиної калини. Д На полях весна прохукувала теплим духом галявинки на ріллі на озимині розтоплювала крижану прозору плівку на струмках. А Б В Г Д 1 2 3 4 27. Установіть відповідність між відокремленим членом речення, у якому його вжито Розділовий знак 1 кома в складнопідрядному реченні 2 кома в складносурядному реченні 3 двокрапка 4 тире Речення А А слово скаже з пам’яті не викинеш. Б Сашко не повірив своїм очам на стежці перед ним стояв Сіроманець! В Сойка підступна птиця бо вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе. Г Раптом моє серце тенькнуло опустилося трохи вниз і радісно завмерло неподалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки-червоноголовці. Д Лід тріщав лускався і крижини лізли одна на одну. А Б В Г Д 1 2 3 4 28. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово) (1)З часу втечі з полону Добриня рідко згадував (2)свого колишнього господаря, навіть зринала було думка, що вже ніколи з ним (3)не зустрінеться, що він (4)або загинув під час облоги Києва, або, якщо вижив, пішов далі з Батиєм. А займенник Б прикметник В частка Г сполучник Д прийменник А Б В Г Д 1 2 3 4 ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ Завдання 29 – 36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–37. Чи навчилися ми розмовляти один з одним? (1–7) Упевнена, що люди винайшли зброю раніше, ніж навчилися говорити, користуватися словом. Інакше зброя була б їм не потрібна. Адже нічого так не знищує людину, не ранить її душу, як безжалісне слово. Тим часом і сьогодні, на вершині цивілізації (як ми самовпевнено гадаємо) люди так і не усвідомили простої істини – зі словом треба обходитися не менш обережно, ніж із гострою шаблюкою чи атомною зброю. Інакше високим будь рівень згубної словесної радіації навколо кожного із нас, згубної як для оточуючих, так і для самих промовців. (8–20) Подібні міркування часто спадають мені на думку, коли в тих чи інших публічних місцях до вуха долітають уривки розмов – двох закоханих, матері з маленькою дочкою, а ще – звернення до незнайомих старих людей. Іноді достатньо сприйняти тільки „тон”, щоб оцінити „войовничий” стиль людських відносин, а також нехтування гідністю співрозмовника. Тим часом людина дуже тонко реагує на найслабший відтінок звернених до неї звуків, одні й ті самі слова можуть стати святом для душі, а можуть завдати їй жорстокої рани. Впевнена, що кожен носить у пам’яті довгий список забарвлених отрутою слів, які хтось колись, може, не думаючи, мимохідь сказав про нас. Мені чомусь здається, що стосунки між німими людьми повинні бути значно кращими, ніж між нами, „язикатими”. Вони, звичайно, мають достатній арсенал слів, аби „належно” ображати один одного, однак там принаймні відсутні інтонації – грубі, категоричні, байдужі, насмішкуваті. Інтонації, що забарвлюють наш всесвіт, роблять його ворожим до кожного, надають йому в’їдливих відтінків. (21–26) Найгірше те, що подібні інтонації нерідко притаманні звичайній, зовсім не конфліктній розмові. У багатьох родинах немовля зразу після народження потрапляє в оточення, де люди не розмовляють одне з одним, а кричать усі на всіх, за будь-яких обставин. Найчастіше це просто манера говорити в сім’ї, але ця манера формує характер стосунків. Діти, на яких завжди кричали, не можуть зрозуміти, чому не можна крикнути на діда чи бабу, на батьків, на сусідів тощо. (27–34) Руйнівною буває й звичка багатьох людей „різати правду-матку в очі”. Існує багато речей, які краще ніколи не згадувати без спеціальної необхідності. Хоча б для того, щоб не псувати своїм ближнім настрій (це дуже поважна причина). Але так важко буває втриматися! Ну, що такого сказати приятельці „святу правду”: „Який у тебе сьогодні поганий вигляд!”? Для неї, однак, це означатиме зруйнований день; і хоч як добре жінка себе почувала, після подібних слів вона знітиться, і вигляд у неї стане справді „поганим”. Є чимало людей, у яких такі слова завжди напоготові. Може, тому, що вони вражені особливою сліпотою – погане бачать, а гарне ні. (35–48) Багато людей переконані в тому, що кожному чи не фізіологічно необхідно періодично „випускати пару”. Відомо, наприклад, що японці у певних місцях великих офісів встановлюють опудало президента фірми, яке служить „цапом відбувайлом”. До нього кожен службовець може підійти і сказати все, що він думає про президента, а за певних обставин навіть відлупцювати опудало. Начебто стає легше. На жаль, такими „цапами відбувайлами” служать для нас наші ближні. Я взагалі не дуже довіряю теорії психіатрів щодо „випускання пари”. Бо знаю, що немає гірших споминів, ніж згадки про ті жорстокі (неважливо – справедливі чи ні) слова, які ти, не втримавшись, колись вимовила. Вони приходять до тебе навіть у сні. Багато років по тому здається, що все віддала би, тільки б їх повернути. Немає також більшої втіхи, ніж згадувати – потім, після конфронтації, – що не все те чорне й гірке, що думалось, було „озвучене”, виплеснуте в обличчя дорогої людини. Тож пам’ятаймо максиму Федора Достоєвського: „Мовчати благородно, безпечно і красиво”, а слова наші нехай будуть тільки добрими. За К.Ґудзик (456 слів) 29. Текст належить до стилю мови А художнього Б наукового В публіцистичного Г офіційно-ділового А Б В Г 30. Ознаки стилю тексту подано в рядку А уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу Б повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів В широке вживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад А Б В Г 31. Тлумачення слова конфронтація (рядок 45) подано в рядку А суперечка між двома людьми Б військові дії по відношенню до інших В голосна лайка Г бурхливе з’ясування стосунків А Б В Г 32. Фразеологізм „випускати пару” в реченні „Багато людей переконані в тому, що кожному чи не фізіологічно необхідно періодично „випускати пару” (рядок 36) означає А викликати в кого-небудь гостре почуття (тривоги, хвилювання, захоплення тощо) Б завдавати кому-небудь страждання, муки В знаходити собі втіху, розраду чи розвагу в чому-небудь Г боляче дошкуляти кому-небудь чимось А Б В Г 33. Вставне слово в реченні „Вони, звичайно, мають достатній арсенал слів, аби „належно” ображати один одного…” виражає А впевненість Б невпевненість В послідовність подій Г приналежність комусь А Б В Г 34. Настанові „Мовчати благородно, безпечно і красиво…” НЕ відповідає зміст рядка А бути щасливим, що „не все озвучене, виплеснуте в обличчя дорогої людини” Б жадати слави В доносити до людей тільки слова любові; й не ображати інших А Б В 35. Темою тексту, яка об’єднує окремі його мікротеми, є А адже нічого так не знищує людину, як безжалісне слово Б інтонації, що забарвлюють наш світ, роблять його ворожим до кожного В слово не горобець, випустиш – не впіймаєш Г словом можна зруйнувати будь-які стосунки, тому з словами треба бути обережними А Б В Г 36. Основну думку автора висловлено в рядку А „зі словом треба обходитися не менш обережно, ніж із гострою шаблюкою чи атомною зброєю” (рядки 4–5). Б „Іноді достатньо сприйняти тільки „тон”, щоб оцінити „войовничий” стиль людських відносин” (рядки 10–11). В Руйнівною буває й звичка багатьох людей „різати правду-матку в очі” (рядок 27). Г „… а слова наші нехай будуть тільки добрими” (рядок 48). А Б В Г Частина 2 Українська література Завдання 37 – 56 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. 37. Рядки Із-за гори вітер віє, а в долині тихо Добре було на Вкраїні, а тепера лихо. За молодих панів стало трудно на роботу: Увесь тиждень на панщині, а собі в суботу. узято з А козацької пісні Б кріпацької пісні В історичної пісні Г наймитської пісні Д думи А Б В Г Д 38. Текст „Слова про похід Ігорів” було знайдено А Іваном Франком Б Михайлом Драгомановим В графом Мусіним-Пушкіним Г Нестором Літописцем Д Анатолієм Чужбинським А Б В Г Д 39. Г.Сковороді належать усі вислови, ОКРІМ А Язик мій – ворог мій. Б Не все те отрута, що неприємне на смак. В Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця. Г Не за обличчя судіть, а за серце. Д Світ ловив мене, та не спіймав. А Б В Г Д 40. Слова „… в голові все буде роїтися, що він її виручив із бідності, вивів в люди і що вона йому не рівня” належать А Грицю Бобренку Б Націєвському В Тетерваковському Г свитнику Василю Д Чіпці Варениченку А Б В Г Д 41. „… був парень на усе село, де жив. Батькові й матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка” – це А Наум Дрот Б Чіпка Варениченко В Максим Ґудзь Г Карпо Кайдаш Д Лаврін Кайдаш А Б В Г Д 42. Перший „Кобзар” Т.Шевченка вийшов у А 1838р. Б 1839р. В 1840р. Г 1841р. Д 1847р. А Б В Г Д 43. „Переплив Случ під кулями… перебравсь у лядський табір, убив хорунжого й корогв його приніс до гетьмана” – це А Петро Шрам Б Кирило Тур В Василь Швольник Г Іван Шрам Д Михайло Черевань А Б В Г Д 44. Він є „силою і красою літератури нашої” – писав М.Коцюбинський про А Т.Шевченка Б П.Куліша В Панаса Мирного Г І.Франка Д І.Карпенка-Карого А Б В Г Д 45. Трискладовою стопою з наголосом на першому складі є А ямб Б хорей В амфібрахій Г анапест Д дактиль А Б В Г Д 46. Три сни сняться трьом героям твору А „Слово про похід Ігорів” Б „Чорна рада” В „Зачарована Десна” Г „Земля” Д „Україна в огні” А Б В Г Д 47. Для творчості П.Тичини характерним є А увага до проблеми вини і кари Б суцільне кохання В філософічність Г державницьке мислення Д звукові образи А Б В Г Д 48. Прізвисько „Махамед” в українській літературі має А Чіпка Варениченко Б Грицько Чупруненко В Денис Декаленко Г Максим Ґудзь Д Іван Шрам А Б В Г Д 49. Образ „вічного революціонера” створено у вірші А „Contra spem spero” Б „Гімн” В „Червона калино, чого в лузі гнешся?” Г „Заповіт” Д „Страшні слова, коли вони мовчать” А Б В Г Д 50. Новела „Intermezzo” за жанровим різновидом А психологічна Б побутова В лірико-психологічна Г філософська Д драматична А Б В Г Д 51. Камінний хрест в однойменній новелі В.Стефаника – це символ А змарнованого життя Б Іванової старості В соціального гноблення і знущань Г своєї рідної землі Д страдницької долі селянина А Б В Г Д 52. У новелі М.Хвильового „Я (Романтика)” розвінчано А кримінальний злочин Б справжній патріотизм В садистські нахили окремих носіїв комуністичної моралі Г більшовицький фанатизм Д вандалізм і аморальність А Б В Г Д 53. Головного героя новели „Момент” товариші називали А мрійник Б соузник В казкар Г шехерезада Д революціонер А Б В Г Д 54. У рядку „… тоді наставала наша слава” йдеться про такий епізод у кіноповісті „Зачарована Десна” А схованку від баби Марусини Б бійку на сінокосі В зустріч з левом Г порятунок людей під час повені Д розмову діда з незнайомими людьми А Б В Г Д 55. У рядках За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата використано такі художні засоби А уособлення і гіперболу Б метонімію і персоніфікацію В паралелізм і символ Г гіперболу й епітети Д гіперболу і символ А Б В Г Д 56. Жінки в житті Степана Радченка з’являлися в такій послідовності А Надійка – Зоська – Тамара Василівна – Рита Б Рита – Надійка – Тамара Василівна – Зоська В Надійка – Тамара Василівна – Зоська – Рита Г Тамара Василівна – Надійка – Рита – Зоська Д Надійка – Тамара Василівна – Рита – Зоська А Б В Г Д Завдання 57 – 60 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його. 57. Установіть відповідність між персонажем та його характеристикою Персонаж 1 Омелько Кайдаш 2 Карпо 3 Лаврін 4 Маруся Кайдашиха Характеристика А гострі темні очі були ніби сердиті Б як гляне, то од … очей молоко кисне В очі, як у сови, а а своїм кирпатим носом чує, як у небі млинці печуть Г горнеться до духовенства, любить молитись і постити Д обирає жінку, як квіточку А Б В Г Д 1 2 3 4 58. Установіть відповідність між художнім засобом і прикладом, у якому його вжито Художній засіб 1 пестливі слова 2 порівняння 3 епітет 4 метафора Приклад А Радуйся, земле, коляда їде, Святий вечір, добрий вечір; Коляда їде, всім дари везе, Всім дари везе, нам слово каже. Б Ідіть, русалоньки, ідіте, Та нашого житечка не ломіте, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівочки у віночку. В Туман сивий, туман синій, піднімайся вгору, З’їжджайтеся рід до роду на любу розмову. Г Ой привикла, мій братику, поміж ворогами, Як у полі криниченька поміж дорогами. Д Нема ж цвіту білішого та над ожиноньку, Нема в світі вірнішого та над дружиноньку. А Б В Г Д 1 2 3 4 59. Установіть відповідність між персонажами того самого твору Персонаж 1 Дідона 2 Катря 3 Мартин Пушкар 4 Килина Персонаж А Чугайстир Б Галя Вишняківна В Семен Г Перелесник Д Лавінія А Б В Г Д 1 2 3 4 60. Установіть відповідність між письменником та організацією, до якої він належить Письменник 1 Хвильовий 2 Андрухович 3 Тичина 4 Сосюра Організація А „Бу-Ба-Бу” Б „МУР” В „Гарт” Г „ВАПЛІТЕ” Д „Плуг” А Б В Г Д 1 2 3 4 Частина 3 Власне висловлювання 61. Прочитайте наведений текст. Праця – засіб існування людини, а неробство – вада. Щоб праця не була тягарем, а давала радість у житті, треба знайти своє покликання. Натхненна праця робить людину творцем: „Лиш в праці варто і для праці жить” (І.Франко).. Як ви розумієте цю тезу? Чи підтримуєте ви думку про те, що справжня краса людини – у праці? Викладіть Ваш погляд на цю проблему. Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланням на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки. Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200–250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть. Чернетка