Прислівник – це незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки: піти ліворуч, дуже повільно.
Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має роду. Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення – обставини: Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти нині, то лиши на завтра (Нар. творч.).
Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка: Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творч.); головного члена безособового речення: На серці у Насті було тихо, весело (М.Коцюбинський). Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка: Одне сьогодні краще двох завтра (Нар. творч.).
Прислівники є означальні та обставинні.
|
якісно-означальні
(прислівники на -о, -е, які виражають якісну
ознаку дії, відповідають на питання як?) |
високо, наполегливо |
|
кількісно-означальні
(прислівники, які характеризують дію, стан
чи ознаку з боку кількості і міри вияву, відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?) |
занадто швидкий |
|
прислівники способу дії
(вказують на те, яким способом відбувається
дія чи виявляється ознака, відповідають на питання як? яким способом? яким чином?) |
говорити по-англійськи |
|
місця
(означають місце або напрямок дії, відповідають
на питання де? куди? в якому напрямку?) |
вгору, там |
|
часу
(вказують на час дії, відповідають на питання
коли? доки? відколи? з якого часу? до якого часу?) |
вчора, завжди |
|
мети
(означають мету дії, відповідають на питання
для чого? з якою метою? навіщо?) |
напоказ, навмисне |
|
причини
(вказують на причину дії і відповідають на
питання чому? через що? з якої причини?) |
спросоння, зопалу |
Запам’ятай!
Кількісно-означальні прислівники багато, мало, що вказують на інтенсивність вияву дії чи ознаки, треба відрізняти від неозначено-кількісних числівників, які сполучаються з іменниками і означають неконкретну кількість предметів, явищ, понять тощо: чимало комп’ютерів, багато людей.
Якісно-означальні прислівники творять ступені порівняння вищий та найвищий.
| проста форма (за допомогою суфіксів -ш-, -іш-) |
дешево – дешевше |
| складена форма (прислівник поєднується із словами більш і менш) |
більш дешево |
| проста форма (префікс най- у поєднанні з прислівником простої форми вищого ступеня) |
найдешевше |
| складена форма (прислівник поєднується із словами найбільш, найменш) |
найбільш дешево |
Запам’ятай!
1. Кінцевий суфікс -е у простій формі вищого ступеня порівняння може опускатись: ясніш, скоріш.
2. Для підсилення або уточнення значення прислівників вищого ступеня вживаються слова
3. Щоб підсилити значення прислівників найвищого ступеня використовуються префікси як-, що-:
4. Не творяться ступені порівняння за допомогою слів зовсім, дуже, саме.
Правопис прислівників
| Правило | Приклади |
|---|---|
| утворені сполученням прийменнків з іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками, прислівниками |
наспіх, востаннє, утретє, заодно, позавчора, передусім |
| утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови |
навздогін, навкруги, спідлоба, знадвору, завтовшки |
| утворені з кількох основ (з прийменником чи без) | нашвидкоруч, мимохідь, горілиць, натщесерце |
| утворені приєднанням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- до різних частин мови |
абиколи, анітрохи, дедалі, щосили, якомога |
Запам’ятай!
Частка що після прислівника пишеться окремо: тільки що, дарма що, поки що.
| Правило | Приклади |
|---|---|
| з префіксом по- і суфіксами -е, -и, -ому, -ему (-єму) |
по-перше, по-нашому, по-східному, по-вірменськи, а також прислівник по-латині |
| з частками казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, -таки, -от |
казна-коли, бозна-де, будь-як, як-небудь |
| утворені повторенням однакових, синонімічних чи антонімічних слів |
ледве-ледве, з діда-прадіда, тишком-нишком, часто-густо, не сьогодні-завтра, десь-інде |
Запам’ятай!
Будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.
Прислівникові сполуки, утворені поєднанням однакових повнозначних слів у різних відмінкових формах, пишуться окремо: кінець кінцем, сама самотою, одним одна, з року в рік, день у день.
| Правило | Приклади |
|---|---|
| утворені сполученням прийменника з іменником, частини яких зберігають відноску самостійність значення (між ними часто можна вставити означення) |
в обмін, до смаку, в ногу, без відома, на щастя |
| утворені сполученням прийменника з прикметником чоловічого роду або прийменника по зі збірним числівником |
в цілому, в основному, по двоє, по десятеро |
| утворені сполученням двох іменників і одного чи двох прийменників |
час від часу, день у день, з ранку до вечора, раз у раз |
Літера и пишеться в кінці прислівників після г, к, х (навкруги, заввишки, верхи), після к, ч у прислівниках з префіксом по- (по-болгарськи, по-вовчи) і в кінці прислівників безвісти, почасти, восени.
Літера і пишеться в кінці прислівників після літер на позначення м’яких і пом’якшених приголосних: тричі, вранці, вповні.
Тест