|
1. Рядки
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
належать до
|
|
А колядок
Б щедрівок
В історичних пісень
Г дум
Д балад
|
|
|
2. Рядки
– Просим тебе, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю
належать до
|
|
А дум
Б балад
В календарно-обрядових пісень
Г соціально-побутових пісень
Д історичних пісень
|
|
|
3. Рядки
… Пролетіла ластівочка.
Стала собі щебетати…
належать до
|
|
А щедрівок
Б колядок
В веснянок
Г гаївок
Д гагілок
|
|
|
4. Ой проведу я русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньки, ідіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку.
Це рядки з
|
|
А веснянки
Б купальської пісні
В русальної пісні
Г петрівчаної пісні
Д гагілки
|
|
|
5. Золотії серпики бряжчали,
Поки сього жита дожали;
Тепер вже не будуть бряжчати,
А будуть у коморі лежати.
Це рядки з
|
|
А колядки
Б щедрівки
В жниварської пісні
Г веснянки
Д історичної пісні
|
|
|
6. Із-за гори вітер віє, а в долині тихо,
Добре було на Вкраїні, а тепера лихо.
За молодих панів стало трудно на роботу:
Увесь тиждень на панщині, а собі в суботу.
Це рядки з
|
|
А козацької пісні
Б кріпацької пісні
В родинно-побутової пісні
Г історичної пісні
Д наймитської пісні
|
|
|
7. Віє вітер на долину, колише билину.
Рід до роду листи пише та на Україну.
Пише листи розмаїті, пише, розсилає
Все на тую Україну, де родину має.
Це рядки з
|
|
А родинно-побутової пісні
Б календарно-обрядової пісні
В суспільно-побутової пісні
Г думи
Д балади
|
|
|
8. У рядках
Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче,
За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.
Та не так тая Україна, як те горде військо!
використано
|
|
А епітет
Б порівняння
В метафору
Г метонімію
Д синекдоху
|
|
|
9. У рядках
За Сибіром сонце сходить, хлопці не зівайте,
Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру, та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі.
використано
|
|
А метафору
Б метонімію
В синекдоху
Г епітети
Д тавтологію
|
|
| 10. Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі |
|
А „Чи не той то хміль”
Б „Зажурилась Україна, бо нічим прожити”
В „Ой Морозе, Морозенку”
Г „Віють вітри”
Д „Засвіт встали козаченьки”
|
|
|
11. Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
Це уривок із
|
|
А календарно-обрядової пісні
Б соціально-побутової пісні
В історичної пісні
Г думи
Д балади
|
|
|
12. Розлилися води на чотири броди,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
Це рядки з
|
|
А веснянки
Б купальської пісні
В русальної пісні
Г гагілки
Д петрівчаної пісні
|
|
|
13. У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки.
Це рядки з
|
|
А веснянки
Б гаївки
В гагілки
Г русальної пісні
Д купальської пісні
|
|
| 14. Відхилення від основної теми розповіді – це |
|
А уступ
Б лірика
В експозиція
Г відступ
Д зав’язка
|
|
|
15. Прочитайте рядки
Прицілився пан Каньовський
З срібної рушниці:
„Ой чи хочеш, Бондарівно,
ізо мною жити?”
Це уривок із
|
|
А думи
Б кріпацької пісні
В козацької пісні
Г історичної пісні
Д балади
|
|
| 16. Фольклор поділяється на такі три роди |
|
А міфологія, лірика, епос
Б епос, лірика, балади
В драма, лірика, ліро-епіка
Г епос, лірика, драма
Д епос, трагедія, лірика
|
|
| 17. Основними ознаками фольклору є |
|
А варіативність, усність, письмова форма, авторство
Б варіативність, національність, усність, імпровізаційність
В варіативність, анонімність, прозова форма, усність
Г варіативність, анонімність, імпровізаційність, усність
Д варіативність, поетична форма, анонімність, усність
|
|
| 18. Основними жанрами народної лірики є: |
|
А календарно-обрядові, трудові, родинно-побутові, весільні
Б календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові, історичні
В трудові пісні, календарно-обрядові, родинно-побутові, історичні пісні
Г чумацькі, історичні, рекрутські, заробітчанські пісні
Д трудові пісні, календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові
|
|
| 19. Прийом заперечного паралелізму використано в рядках |
А Земле, земле, одчиняй двері,
Одчиняй двері, то твій князь їде,
То твій князь їде, молоду бере
Молоду бере, обдаровує.
Б Нема цвіту білішого
Над хрін та над редьку,
Нема ж роду ріднішого
Над отця, над неньку.
В Повернувся я з Сибіру, та не маю долі
Хоч, здається не в кайданах,
А все ж не на волі.
Г То не хмара світ закрила,
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Д Із-за гори вітер віє, а в долині тихо,
Добре було на Вкраїні, а тепера лихо.
|
|
| |
|
20. В уривку з пісні „Віє вітер на долину”
Нема цвіту більшого над ті полуниці,
Нема ж роду ріднішого, брат та сестриці.
Нема цвіту білішого над хрін та над редьку,
Нема ж роду ріднішого над отця, над неньку.
використані такі художні засоби
|
|
А анафора, уособлення, метафора
Б персоніфікація, рефрен, тавтологія
В епітет, паралелізм, порівняння
Г метафора, літота, порівняння
Д порівняння, паралелізм, епітет
|
|
| 21. Історична пісня і дума відрізняються |
|
А місцем та манерою виконання
Б тематикою та версифікацією
В образною системою та тематикою
Г наявністю ліричного елемента та розміром рядка
Д будовою (формою) та манерою виконання
|
|
| 22. Речитатив – це |
А повторення однакових слів в одному рядку (строфі)
Б спільний початок у кількох строфах
В поєднання співу і декламації, протяжне проказування, засноване на емоційно
забарвлених мовних інтонаціях
Г рівномірне чергування впорякованих елементів
Д повтор однакових слів з періодичним чергуванням у строфах
|
|
| |
|
23. Прочитайте рядки
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Це уривок із
|
|
А історичної пісні
Б родинно-побутової
В суспільно-побутові
Г календарно-обрядові
Д жартівливі коломийки
|
|
| 24. До козацьких пісень належить твір |
|
А „Віє вітер на долину”
Б „Чи не той то хміль”
В „Маруся Богуславка”
Г „Буря на Чорному морі”
Д „Ой на горі да женці жнуть”
|
|
| 25. Дума як фольклорний жанр має такі ознаки |
А використовується анафора, речитатив; з фантастичними елементами
Б використовується в деяких ретардація, ліро-епічний твір переважно
героїчного змісту
В ліро-епічний твір, який виконується в супроводі ліри, кобзи, бандури з
елементами фантастики та метаморфози
Г розповідь від першої особи, виконання речитативом, епічний твір
Д великий за обсягом ліро-епічний твір, у якому ведеться розповідь від першої
особи
|
|
| |
|
26. Незвичайність і загадковість подій, елегійність розповіді, трагічна розв’язка, метаморфози,
фантастичні елементи – це ознаки
|
|
А думи
Б історичної пісні
В казки
Г балади
Д легенди
|
|
| 27. Водіння „кози” супроводжує календарно-обрядову пісню |
|
А колядку
Б щедрівку
В веснянку
Г гагілку
Д весільну
|
|
| 28. Носіння „зорі” супроводжує календарно-обрядову пісню |
|
А весільну
Б щедрівку
В колядку
Г веснянку
Д гаївку
|
|
| 29. Посипають зерном господарів, бажаючи добра та достатку в |
|
А колядках
Б веснянках
В весільних піснях
Г щедрівках
Д русальних піснях
|
|
| 30. Марусі Чурай приписують авторство твору |
|
А „Буря на Чорному морі”
Б „Чи не той то хміль”
В „Ой Морозе, Морозенку”
Г „Віють вітри, віють буйні”
Д „Зажурилась Україна”
|
|
| 31. Героїчну битву козацького війська проти польської шляхти зображено у творі |
|
А „Чи не той то хміль”
Б „Ой Морозе, Морозенку”
В „Дума про Марусю Богуславку”
Г „Віють вітри, віють буйні”
Д „Засвіт встали козаченьки”
|
|
|
32. Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод („Жовтого” чи „Золотого Броду”)
оспівано у творі
|
|
А „Чи не той то хміль”
Б „Засвіт встали козаченьки”
В „Ой Морозе, Морозенку”
Г „Віють вітри, віють буйні”
Д „Бондарівна”
|
|
| 33. Народна пісня – це |
|
А вірш, який співають, переважно елегійного змісту
Б твір, що виконується речитативом
В ліро-епічний твір, який покладений народом на музику
Г невеликий ліро-епічний твір повчального характеру
Д один з видів усної народної творчості, який має строфічну побудову, співається
|
|
| 34. Різновидом календарно-обрядових пісень є пісні |
|
А веснянки, чумацькі, купальські
Б гаївки, гагілки, стрілецькі
В щедрівки, петрівчані, русальні
Г русальні, щедрівки, кріпацькі
Д рекрутські, солдатські, чумацькі
|
|
| 35. Щедрівки – це пісні, у яких |
|
А прославляють народження Сина Божого
Б прославляють господарів, бажають найкращого друзям, рідним
В прославляють прихід довгоочікуваної весни
Г прославляють хороший збір урожаю
Д прославляють Івана Хрестителя та святого Купайла
|
|
|
36. Рядки
Жали женчики, жали,
Серпики поламали
Серпики золотії,
Женчики молодії.
взято з
|
|
А історичної пісні
Б думи
В календарно-обрядової пісні
Г родинно-побутової пісні
Д суспільно-побутової пісні
|
|
|
37. Рядки
Замучили молодого
Татари прокляті:
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце виривали…
розповідують про
|
|
А І.Брюховецького
Б Б.Хмельницького
В М.Залізняка
Г І.Гонту
Д С.Морозенка
|
|
| 38. Історична пісня „Чи не той то хміль” розповідає про битву |
|
А під Збручем
Б під Пилявцями
В під Берестечком
Г під Корсунем
Д під Жовтими Водами
|
|
|
39. Рядки
Бились наші козаченьки
До ночі глухої, –
Полягло наших чимало,
А татар утроє
взято з
|
|
А історичної пісні
Б думи
В балади
Г суспільно-побутової пісні
Д календарно-обрядової пісні
|
|
| 40. Савур-могила згадується в пісні |
|
А „Чи не той то хміль”
Б „Розлились круті бережечки”
В „Ой Морозе, Морозенку”
Г „Дума про Марусю Богуславку”
Д „Засвіт встали козаченьки”
|
|
| 41. Науковий термін „дума” вперше запровадив |
|
А М.Гоголь
Б М.Рильський
В М.Грушевський
Г М.Максимович
Д М.Драгоманов
|
|
| 42. Козаки-невільники Марусю Богуславку „кляли-проклинали” за те, |
|
А що не дала їм пити
Б що вони сидять у в’язниці
В що вона відцуралася своєї віри
Г що нагадала їм про Великдень
Д що стала жружиною іновірця
|
|
| 43. Маруся Богуславка просила невольників, щоб вони |
|
А її забрала з собою
Б розвалили темницю
В вбили „пана турецького”
Г батькові й матері „знати давали”
Д до землі „християнської доходжали”
|
|
| 44. Маруся Богуславка вирішила допомогти звільнитись землякам-невольникам |
|
А скориставшись тим, що прийняла віру „бусурменську”
Б скориставшись тим, що пан турецький, її чоловік, занадто прихильний до неї
В очікуючи від „козаків-невольників” подяки
Г сподіваючись отримати прощення за віровідступництво
Д думаючи, що, можливо, серед них є хтось з рідних місць
|
|
|
45. Рядки
Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі,
З віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений…
є
|
|
А вступом
Б зачином
В періодом
Г славословієм
Д заплачкою
|
|
|
46. Слова
Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя-долі собі не мала…
є
|
|
А постійним епітетом та тавтологією
Б порівнянням та епітетом
В тавтологією та ретардацією
Г анафорою та ретардацією
Д рефреном та гіперболою
|
|
| 47. Пісня „Віють вітри” сповнена |
|
А віри й завзятості в боротьбі з ворогом
Б болю і світлих спогадів про рідну землю
В оптимізму, впевненості в завтрашньому дні
Г надії й розчарування, світлих спогадів
Д любові й вірності батьківщині
|
|
| 48. Головна героїня балади „Бондарівна” |
|
А приймає залицяння пана Каньовського
Б радиться з батьком, чи вийти заміж за пана Каньовського
В погоджується на залицяння, а потім відмовляється
Г відмовляється від залицяння, обираючи смерть
Д виступає ініціатором залицянь
|
|
|
49. Слова
І поки над білим світом
Світить сонце буде, –
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
схожі зі словами відомого поета
|
|
А Г.Сковороди
Б І.Котляревського
В Т.Шевченка
Г І.Франка
Д М.Рильського
|
|
|
50. Відсутність строф, дієслівне римування, виконання речитативом, повільна епічна розповідь
– це характерні особливості
|
|
А історичних пісень
Б дум
В балад
Г билин
Д козацьких пісень
|
|
|
51. Рядки
… Приходжає,
Словами промовляє:
„Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?”
взято з
|
|
А думи
Б балади
В билини
Г байки
Д історичної пісні
|
|
| 52. Правильним твердженням є |
А народним баладам властивий героїчний пафос, показ історичних подій та
реальних осіб
Б невеликий розповідний алегоричний твір (віршований чи прозовий) з
повчальним змістом – це дума
В словесно-музичний твір, призначений для співу, який відтворює настрої,
почуття, мрії людини – це історична пісня
Г ліро-епічний пісенний твір з гостро драматичним сюжетом, трагічними
конфліктами, фантастичними подіями – це балада
Д великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, має своєрідну
будову, віршований, з рівноскладовими рядками – це дума
|
|
| |
| 53. Правильним твердженням є |
|
А у пісні „Чи не той то хміль” розповідається про Хмельницького та Барабаша
Б народним баладам властива ретардація
В героями козацьких пісень обов’язково є конкретні історичні особи
Г основний мотив колядок – це побажання господарям доброго врожаю
Д теми дум та балад можуть ґрунтуватися на подіях минувшини
|
|
| 54. У пісні „Чи не той то хміль” відображено |
|
А панування польської шляхти в Україні
Б обрання Б.Хмельницького на гетьманство
В осуд Б.Хмельницького, що розпочав братовбивчу війну з поляками
Г глибокий жаль за загиблими поляками
Д позитивну оцінку дій Хмельницького, осуд дій польської шляхти
|
|
| 55. Життя Марусі Богуславки – це |
|
А достовірний історичний факт
Б вигадка сучасників
В переказ, що зберігся в пам’яті полтавчан
Г давня легенда-вигадка
Д красива народна легенда
|
|
| 56. Русальні пісні виконували під час |
|
А Масляної
Б Різдва
В Зелених Свят (Клечальної неділі)
Г Великодня
Д свята Купала
|
|
| 57. Пісню „Маяло житечко, маяло…” виконували під час |
|
А свята Купала
Б Масляної
В Різдва
Г Зелених Свят (Трійці)
Д збирання врожаю
|
|
| 58. Ліро-епічними жанрами фольклору є |
|
А коломийки
Б жартівливі пісні
В історичні пісні
Г родинно-побутові пісні
Д козацькі пісні
|
|
|
59. Прочитайте рядки з балади „Ой летіла стріла”.
Де матінка плаче,
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька –
Там земля сухенька.
В уривку використано
|
|
А гіперболу, анафору, протиставлення, епітет
Б анафору, ретардацію, епітет, порівняння
В рефрен, тавтологію, порівняння, гіперболу
Г літоту, метонімію, порівняння, гіперболу
Д порівняння,уособлення, риторичне звертання, літоту
|
|