6.10. Складне синтаксичне ціле

А Студбатівці, інтелектуалісти як вони справедливо себе називали непохитно

Б Читачі пам’ятають, як юнаки серед них і Олесь Гончар залишали аудиторії та

В Дивна річ я не можу спокійно дивитися на чужі рани, а от витягувати скабки із

Г Чорні голі дерева стояли в снігу настовбурчившись замерзлими гілочками і наче

Д Лечу лечу а вітер віє, передо мною сніг біліє.

А Щедре літнє сонце панує, гріє землю й воду, розсипається тисячами сонячних

Б Біля краю води на зеленій траві стоїть юна, років п’ятнадцяти дівчина.
В До пишного розмаїття мальв усі давно звикли і стали вони невід’ємною частиною

Г Минала якась мить – сонячним зайчиком білка летіла на сосну, і з гілля, що легко

Д Здавалося Дністро під кручею аж кипить, там очищається у вогні й прозоріє його

1 складнопідрядне
2 складнопідрядне

3 ССК
4 складносурядне

датують V століттям нашої ери, а пам’ятки української вишивки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть.

літописців і мандрівників минулого дозволяють стверджувати, що мистецтво вишивання на території України сягає найдавніших часів.

берег долітає запах лісів, вони синіють у глибокій далечі, і здається згори, що то море бузкове й імлисте переливається за обрій.

трупи Дягілєва, після смерті якого 1929 року перейшов до Паризької опери, де майже без перерв упродовж сорока семи років був солістом, балетмейстером і педагогом.

здібностями до мов, Агатангел з легкістю засвоїв основні давні й нові мови

1 складносурядне
2 складнопідрядне
3 безсполучникове
4 складне речення

золотом ряст весняний, то золотим дощем лились.

татарського броду й козачої долини, і досі не мав власної назви, хоча тут люди не раз знаходили непевний притулок від ординців.

шеберхне.

жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.

1 складносурядне
2 складнопідрядне
3 складне речення

4 ССЦ

шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані.

і падають зорі в долоні, і падає сон у траву.

розлуки і падали важко на землю.

несподівано і рано.

народу не випадково великий Кобзар, перебуваючи на засланні в Орській фортеці, висадив вербову гілочку, прижив її, виходив.

1. Стежка на лузі м’яка, лише шавкотить під ногами. 2. У кущах, умощуючись на сон, час од часу перегукуються пташки.
3. Ось і в розквітлому калиновому кущі, що я минав його, зацінькала якась, їй обізвалися не дружно, але вимогливо пуцьвірки. 4. Цінькала вона жалібно, видно умовляла своїх малих ненажер заснути, бо де ж вона у темряві знайде їм корму?.. 5. Дмухнув вітерець, і на мене війнуло запашною хмарою. 6. Я аж чхнув. 7. Здивовано глянув на калину. 8. Гм, отака кислятина восени і отак весною пахтить…
9. Вигулькнув на дорогу. 10. Вона пахла нагрітою пилюкою, коров’ячим теплим молоком і студеною водою од близького колодязя. 11. Вибрався на город і стежками.

А. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5

Б. Орфографічну помилку допущено в слові

А шавкотить
Б розквітлому
В не дружно
Г цінькала
Д студеною

В. Складносурядним є речення

А 2
Б 3
В 4
Г 5
Д 10

Г. Іменників I відміни у тексті

А 5
Б 6
В 10
Г 11
Д 12

Небезпечні зустрічі1. Смерчі на морі не раз топили невеликі човни, і не раз смерчі завдавали неабияких збитків. 2. Якось водяний вихор „захопив” не велике судно. 3. Ніби граючись з ним, він ставив його то на ніс, то на корму, піднімав угору, залив усі каюти водою, але не потопив. 4. Неважко собі уявити, як було в ті хвилини людям на кораблі.
5. Мешканці і курортники району Сочі спостерігають морські смерчі щороку.
6. Навідуються водяні вихори і до балтійського узбережжя. 7. Іноді вони виходять на суходіл і завдають немалих руйнувань. 8. Так сталося в 1946 році, коли смерч зародившись у морі пройшов територію Латвії кілька десятків кілометрів.
9. Виникненню смерчових водяних стовпів тут сприяють великі перепади температури в нижньому шарі атмосфери.
10. Улітку температура води на поверхні часто підвищується коло берегів до 16–19 градусів, тоді як на глибині 10–15 метрів вода охолоджена до 3–5 градусів. 11. Але буває так, що береговий вітер зганяє нагріту воду, і тоді на поверхні моря утворюється „холодна пляма”. 12. Охолоджується і повітря, що лежить над нею. 13. А поряд – маси теплого повітря. 14. Умови для зародженя смерчів створено.

А. За жанром цей текст є

А новела
Б оповідання
В стаття
Г легенда
Д есе

Б. Засобами міжфразового зв’язку першого й другого речення є

А лексичний повтор
Б прислівник
В займенник
Г вставне слово
Д сполучник

В. Заголовок до тексту є його

А тезою
Б темою
В мікротемою
Г проблемою
Д ідеєю

Г. Ознакою стилю цього тексту є

А переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання

Б широке використання побутової лексики, емоційно забарвлених і

В повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність питань емоційно

Г уживання термінів, точність, логічність, обґрунтованість викладу
Д використання спеціальної фразеології, наявність окличних речень,

Д. Орфографічну помилку допущено в слові

А невеликі
Б не велике
В угору
Г не потопив
Д неважко

Е. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А третьому
Б четвертому
В восьмому
Г десятому
Д одинадцятому

Ж. Поширеною обставиною ускладнене речення

А другому
Б п’ятому
В сьомому
Г восьмому
Д чотирнадцятому

І. Поширеними однорідними членами речення ускладнене речення

А друге
Б шосте
В восьме
Г десяте
Д одинадцяте

К. Неоднорідні означення є в реченні

А п’яте
Б дев’яте
В десяте
Г одинадцяте
Д тринадцяте

Л. Складносурядним є речення

А 1
Б 2
В 4
Г 7
Д 10

М. Складнопідрядним є всі речення, окрім

А 3
Б 8
В 10
Г 11
Д 12