1. Визначте скільки сполучників у реченні
Пахло глиною, і крізь вікно лилося тьмяне світло; він роздивлявся навколо й дивувався, що ніколи не помічав цього раніше.
|
А 2
Б 3
В 4
Г 5
Д 6
|
|
2. Сполучники пишуться через дефіс у рядку |
А начеб(то), тож(бо), якби(то), але(ж)бо
Б тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)
В тоб(то), ніби(то), коли(б)то, мовби(то)
Г отож(бо), якби(ж)то, цеб(то), тому(то)
Д бо(ж), хоч(би), колй(б)то, цеб(то)
|
|
3. Усі сполучники сурядності в рядку |
А щоби, котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
|
|
4. Усі сполучники підрядності в рядку |
А якщо, бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
|
|
5. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у рядку |
А Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
Б Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
В Як(би) там не було, комусь належало це перевірити…
Г Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
Д Він говорить те(ж), що й інші свідки.
|
|
6. За роллю в мові сполучники поділяють на групи |
А сурядності і підрядності
Б якісні і відносні
В похідні і непохідні
Г прості, складні і складені
Д пасивні і активні
|
|
7. Сполучник підрядності вжито в реченні |
А Усе іде, але не все минає.
Б То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.
В Гарний хлопець, та не для мене.
Г А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.
Д Лице рум’яне, та серце кам’яне.
|
|
8. Скільки сполучників з-поміж наведених слів
Попід, між, зате, проте, кожний, всякий, багацько, а, за, під, та, коли, може, якщо, в, щоб, коли б, у, передусім, в основному, незважаючи на, через те що, тому що.
|
А 3
Б 7
В 1
Г 10
Д 8
|
|
9. Твердження є правильними |
А сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному
реченні
Б сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення
В сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення
Г сполучник – службова частина мови
Д сполучник – самостійна частина мови
|
|
|
10. Назвіть номери сполучників, які пишуться через дефіс
1 (отож)то; 2 (ані)ж; 3 (мов)би; 4 (коли)б; 5 (так)що; 6 (ніби)то; 7 (тим)то; 8 (тому)то;
9 (от)же; 10 (себ)то; 11 (тільки)но; 12 (якби)то; 13 (неначеб)то
|
А 1, 2, 7, 9, 11
Б 1, 7, 8, 11, 12
В 2, 3, 8, 11, 12
Г 5, 6, 7, 8, 12
Д 1, 7, 9, 11, 13
|
|
11. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні |
А Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
Б (Що)б ви не думали, а я буду працювати.
В (Як)би краще виконати завдання?
Г (За)те її люблю, мою Україну убогу…
Д Не думай (про)те, що сталося.
|
|
12. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо в реченні |
А Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.
Б Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
В (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
Г Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,
моя зажурена мати.
Д (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
|
|
|
13. Усі сполучники прості в рядку |
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, що, ніж
|
|
14. Усі сполучники складні в рядку |
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
|
|
15. Усі сполучники складені в рядку |
А незважаючи на те що, чи… чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то… не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
|
|
16. Усі сполучники сурядні в рядку |
А а, й, та, як
Б бо, але, проте, зате
В то… то, чи то… чи то, а, але
Г або, чи, хоч, наче
Д зате, однак, і, ні… ні
|
|
17. Усі сполучники підрядні в рядку |
А коли, доки, через те що, щоб
Б якщо, якби, коли б, чи
В як, наче, неначе, порте
Г ані… ані, щоб, аби, коли
Д зате, аби, щоб, хай
|
|
18. Усі сполучники протиставні в рядку |
А однак, та, а, як
Б а, але, проте, зате
В або, чи, хоч, коли
Г і, та, а, але
Д поте, але, однак, ані… ані
|
|
19. Усі сполучники сурядні єднальні в рядку |
А а, але, та, і
Б й, та, і… і, або
В і, та, ні… ні, ані… ані
Г аби, і, ні… ні, проте
Д або, хоч, або… або, чи… чи
|
|
20. Усі сполучники умовні в рядку |
А щоб, аби, якби, коли б
Б якщо, якби, коли б, як
В якщо, бо, тому що, так що
Г наче, неначе, як, хай
Д для того щоб, якщо, коли б, щоб
|
|
21. Усі сполучники допустові в рядку |
А хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай
Б хай, щоб, аби, після того як
В доки, бо, тому що, коли б
Г хоч, хоча, хай, щоб
Д нехай, хоча, так що аж, для того щоб
|
|
22. Усі сполучники причинові в рядку |
А завдяки тому що, щоб, бо, як
Б аби, для того щоб, нехай, хоч
В хоч, наче, мовби, щоб
Г так що, бо, тому що, незважаючи на те що
Д бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб
|
|
23. Усі сполучники підрядні часові в рядку |
А як, поки, щоб, для того щоб
Б аби, доки, поки, коли
В перед тим як, після того як, коли, доки
Г перед тим як, як, аби, наче
Д що, щоб, як, доки
|
|
24. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні |
А Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.
Б Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.
В Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.
Г Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Д Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.
|
|
25. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні |
А Ну що/б, здавалося, слова…
Б Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?
В В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.
Г Що/б не робив, роби тільки найкраще!
Д Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.
|
|