2.7. Позначення на письмі змін приголосних за збігу їх

прикметників

А г, ж, з змінюються на -жч-, с – на -щ-
Б -ск-, -шк- змінюються на -щ-
В г, ж, з змінюються на -зьк-
Г нічого не змінюється
Д правильної відповіді немає

А козаччина, птаство, верещати, Парасчин
Б вічний, Парасці, у капелюсі, ризький
В друже, нижчий, мірошник, ліплю
Г щока, нічний, запічний, заочний
Д роковий, пуща, пшеничний, дворучний

двору..ник

А приголосні основи [к], [ц] змінюються на [ч]
Б кінцеві приголосні основи змінюються на [шч]
В кінцеві приголосні основи змінюються на [ш]
Г приголосні основи [к], [ц] змінюються на [ш]
Д пишемо так за традицією

А графлю, на пасіці, Онищук, волоський
Б яблучний, брожу, Донеччина, вужче
В бряжчати, дамаський, товариство, Полтавщина
Г Солошин, Ольжин, вище, Галичина
Д Вінниччина, дужчий, Київщина, Уманщина

А кременчугський, яєшня, сонячник, солдатчина
Б убозтво, дорожчати, сонячно, ла-маншський
В лісчина, гусеничний, цюриський, Кузченко
Г двомістний, волновашський, острожський, якутський
Д безрадицький, прип’ятський, чуваський, бахмачський

суфікса –ин–

А Хмельницький, кримський, рівненський, прилуцький
Б запорізький, донбаський, волинський, прикарпатський
В галицький, київський, чернігівський, донецький
Г магдебурзький, единбурзький, половецький, сиваський
Д нью-йоркський, французький, печеньзький, гадяцький

словах рядка

А школяр, Нью-Йорк, кандидат, казах
Б птах, викладач, Париж, Залісся
В Золотоноша, таджик, скіфи, Волга
Г Гадяч, гігант, Збараж, мученик
Д Карпати, чумак, Бахмут, тюрки

А Ми купили проїзний квиток на цілий місяць.
Б Ви можете під’єднати швидкісний інтернет.
В Персні у вітрині сяяли всіма барвами веселки.
Г Воччина Т.Г.Шевченка – Кирилівка.
Д Тижневий показ мод було перенесено на грудень.

орфоепічним нормам

А [брáтс’ки^еĭ]
Б [брáцс’ки^еĭ]
В [брáц’ки^еĭ]
Г [брáтц’ки^еĭ]
Д [брáц’кий^у]

1 тривожити
2 підвищити
3 тріщати
4 дорожчати

1. Нижче селища річка налітала на пісчаний острівець, збурювалась круг нього, вимивала круглі глибокі вирви, а далі розділялася навпіл, мов роздимала сердито щоки. 2. Силу річки, її гнів знають усі. 3. Ніхто з людей не наважиться змагатися з нею, особливо весняної пори, коли вона прокинеться після сну, розпростує затерпле тіло, підважує береги мов дядьки валун. 4. Тільки острівець стоїть, нічого з ним вдіяти вона не в змозі. 5. Взимку кригу розбиває, коли йти круг нього бережком, то вона похрумує і ламається під ногами, а влітку птаство заселяє верболози, розвіює сухий пісок.

А. Слово з орфограмою „зміни приголосних за словотворення” вжито в реченні

А 1, 2, 3
Б 1, 4, 5
В 1, 3, 4
Г 1, 2, 5
Д 1, 3, 5

Б. Зміни приголосних відбуваються тільки у вимові слів у реченнях

А 1, 2
Б 2, 3
В 3, 4
Г 3, 5
Д 1, 5

В. Прислівник у формі вищого ступеня порівняння вжито в реченні

А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5

Г. Орфографічну помилку допущено у слові

А нижче
Б пісчаний
В не в змозі
Г птаство

Д. Слова вирва, воронка, проломина, розколина, яма, прірва, провалля – це

А спільнокореневі
Б пароніми
В синоніми
Г антоніми

E. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5

Ж. У третьому реченні сполучення слів ніхто з людей виконує синтаксичну функцію

А простого підмета
Б складеного підмета
В підмета з додатком
Г прямого додатка