4.3. Тарас Шевченко

А епітет
Б метафору
В оксиморон
Г метонімію
Д порівняння

А події часів існування Грузинського царства
Б події турецько-російських воєн, де брали участь гірські народи Кавказу
В сувора краса Кавказу і життя тамтешніх народів
Г непорозуміння між кавказькими народами та слов’янами через територіальний

Д національно-визвольна війна кавказьких народів, зокрема Чечні та Дагестану

Т.Шевченко зобразив

А царицю Олександру Федорівну, дружину царя Миколи І
Б невідому дитину, яка опинилася „у царських палатах”
В не дуже розумну красуню Петербургу, яку всі знали
Г царівну Софію, доньку царя Олексія
Д збірний образ неосвічених жінок

батьків своїх, що змалечку цвенькать не навчили по-німецьки” є

А знедолені заробітчани
Б пани „пикаті, пузаті”
В „землячки-перевертні”
Г цар і цариця
Д політичні в’язні, яких ліричний герой побачив у Сибіру

своя доля”)

А створення нових реалій бурлескно-травестійного жанру
Б розважання, відволікання від надто серйозних проблем
В продовження традицій Езопа в приховуванні правди
Г прийом знищення, заперечення, гострого висміювання й глумління над

Д традиційний прийом для української літератури

контексті головної ідеї твору „Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов’янська земля” має таке значення:

А символізує перехід в інший світ (як в обрядах поховання), що вказує на загибель

Б символізує загарбницьку політику, яку сповідували поляки на території України
В уособлює шанобливе ставлення до переможців у збройному повстанні
Г як різновид символу хліба, пройнятий ідеєю добра, єднання й утверджує

Д символізує швидке припинення боротьби з метою побрататися

А звертання до когось або до чогось в алегоричній формі з гіперболізацією
Б ліро-епічний алегоричний твір, у якому фабула підпорядкована моралізаційній

В запис, зроблений автором, певного художнього твору, що вказує на особу чи

Г різновид епістоли, віршоване звернення до конкретного адресата, що зумовлює

Д авторські пояснення у творі щодо умов та часу дії, зовнішнього вигляду і поведінки

героя і народу з утвердженням визначальної ролі народу в образах конкретних коліїв-повстанців, героїка повстання та народних ватажків, героїв-повстанців розкриті засобом гіперболізації (історичної та сюжетної), глибокий біль за таку героїчну історію; ідея єдності слов’янських народів

А „До Основ’яненка”
Б „І мертвим, і живим…”
В „Сон” („У всякого своя доля”)
Г „Кавказ”
Д „Гайдамаки”

А протиставлення світу героїзму і високих пристрастей світові тиранства,

Б уславлення своїх сучасників
В уславлення мужніх козаків Гонти й Залізняка
Г замилування героїчною красою й величчю власного народу, спроможного на

Д доповнення сюжету й фактажу зображуваних подій

А бурлеск та травестія просвітницького реалізму поступаються описам побутового

Б вишукані фрази, гіперболізація використання думок інших письменників для

В ідейна й сюжетна спрямованість творів зосереджена на соціальних проблемах,

Г культивування символіки, особливо народнопісенної; активний розвиток

Д зображення побутових сюжетів і конфліктів; відсутність образно-символічного освоєння

А показ ідеальних героїв, намагання показати найтонші порухи людської душі
Б підвищена увага до одиничного, неповторного, ствердження самоцінності

В спрямованість на розкриття соціальних вад, які перешкоджають вільному

Г розвиток релігійних традицій у творах сучасників, які розкривали зв’язок

Д зображення типового героя в типових обставинах

А про місце історичних подій, які описані в поемі та недостовірність фактів,

Б про національну свідомість українців
В про використання фольклорних джерел, які не можуть бути достовірними

Г про неприпустимість сцени насильства, коли Гонта вбиває своїх дітей, у

Д про право існування української („малоросійської”) мови, яку більшість рецензентів

А 1722–1794рр., с.Чорнухи на Полтавщині
Б 1800–1861рр., м.Київ
В 1814–1861рр., м.Львів
Г 1814–1861рр., с.Моринці на Черкащині
Д 1814–1861рр., с.Кирилівка на Черкащині

А у 1845 році за неадекватну поведінку на публіці
Б у 1838 році під час студентських виступів у Петербурзькій академії мистецтв
В у 1847 році за участь у Кирило-Мефодіївському братстві
Г у 1845 році за написання поеми „Кавказ”
Д у 1847 році за опис царя та цариці у поемі ”Сон” (”У всякого своя доля”)

А сильне враження від звістки, що загинув Яків де Бальмен
Б звістка, що Кирило-Мефодіївське братство розформовано
В символ імперської політики Росії, де всі народи живуть, як у казематі
Г подорож в Україну в 1843–1845рр., яка показала пригноблений стан

Д перебування поета в ізоляторі ІІІ відділення під час слідства

своя доля…”) сприймається як:

А система заохочень і покарань наближених до царя осіб
Б сатирично-гумористичне зображення взаємин царської обслуги різного рівня
В символ заклику до скасування правління царату
Г сатиричний символ державної „механіки” царизму, своєрідна політична

Д це символ руйнування існуючої системи напередодні встановлення нової

„Старшини нишком стали за дубом, а під дубом сидить сліпий кобзар; кругом його запорожці і гайдамаки. Кобзар співає з повагою і неголосно…” та ілюстрований даним малюнком

А „Свято в Чигирині”
Б „Треті півні”
В „Гупалівщина”
Г „Бенкет у Лисянці”
Д „Лебедин”

вжито

А у прямому значенні, оскільки Т.Шевченко підтримував політику горців
Б у прямому значенні, оскільки ці слова символізують розуміння та підтримку

В у переносному значенні, оскільки це гнівний осуд імперської політики Росії,

Г у переносному значенні, оскільки автор не погоджується з воєнними діями

Д у переносному значенні, оскільки „хорти”, „гончі” – це символ мародерства

більше, ніж десять переможних армій,” – сказано про

А І Котляревського
Б Т.Шевченка
В Є.Маланюка
Г Остапа Вишню
Д І.Франка

ставить автор у творі

А „Україна в огні”
Б „І мертвим, і живим…”
В „Чорна рада”
Г „Мойсей”
Д „Гімн”

А „Чорна рада”
Б „Хіба ревуть воли, як ясла повні”
В „Вершники”
Г „Гайдамаки”
Д „Кайдашева сім’я”

викарбовано на пам’ятнику

А Г.Сковороді
Б І.Котляревському
В Марку Вовчку
Г Г.Квітці-Основ’яненку
Д П.Кулішу

– звертається Тарас Шевченко до

А Г.Сковороди
Б П.Куліша
В Г.Квітки-Основ’яненка
Г І.Котляревського
Д до себе

А „Чорна рада”
Б „Гайдамаки”
В „Максим Гримач”
Г „De Libertate”
Д „Маруся Чурай”

А „До Основ’яненка”
Б „Гайдамаки”
В „Сон” („У всякого своя доля”)
Г „І мертвим, і живим…”
Д „Кавказ”

А повстанець
Б чарка
В шабля
Г ватажок
Д конфедерат

а цариця – „чапля”; обоє сердиті й надуті, „мов сичі”. Як називаються такі образи:

А сатиричними
Б гротескними
В алегоричними
Г бурлескними
Д саркастичними

А Василю Івановичу Григоровичу
Б Василю Андрійовичу Жуковському
В Якову де Бальмену
Г моїм соузникам
Д українському народу

А символ
Б гіпербола
В алюзія
Г асиндетон
Д інверсія

А інверсію
Б асиндетон
В асонанс
Г алітерацію
Д градацію

А з І.Сошенком
Б з В.Жуковським
В з К.Брюлловим
Г з Є.Гребінкою
Д з П.Кулішем

А рядовим в Оренбурзькому окремому корпусі із забороною писати й малювати
Б рядовим у Київському військовому корпусі із забороною писати
В рядовим у Петербурзькому таємному відділку із забороною писати й малювати
Г рядовим у Московському військовому окрузі без заборони писати й малювати
Д унтер-офіцером у Васильківському окремому корпусі із забороною писати й

А епіфора
Б інверсія
В градація
Г анафора
Д символ

А     Б     В     Г     Д

А алюзію
Б градацію
В антитезу
Г евфемізм
Д інверсію

А „Слово о полку Ігоревім”
Б „Кавказ” Т.Шевченка
В „Гайдамаки” Т.Шевченка
Г „Мойсей” І.Франка
Д „Мені однаково…” Т.Шевченка

А містерія
Б медитація
В елегія
Г послання
Д ліричний відступ

А „Сон” („У всякого своя доля…”)
Б „Гайдамаки”
В „Катерина”
Г „Заповіт”
Д „Кавказ”

А „Сон” („У всякого своя доля…”)
Б „Кавказ”
В „До Основ’яненка”
Г „І мертвим, і живим…”
Д „Мені однаково…”

А символ
Б гіпербола
В метонімія
Г алегорія
Д порівняння

Шевченку ця особа ввійшла в історію, а сам Брюллов заплатив їй чималу суму. Це –

А Микола І
Б Петро І
В В.Енгельгардт
Г В.Жуковський
Д І.Сошенко

А титаря вбито у Вільшані
Б повстання тривало недовго
В згадуються міста Умань, Лебедин, Кирилівка
Г Коліївщина 1768 року
Д брали участь усі: від жінок до літніх людей

А рекрутом
Б підпасичем
В наймитом
Г кріпаком
Д джурою

специфікою поема Г.Гейне „Німеччина. Зимова казка”

А „Катерина”
Б „Сон” („У всякого своя доля…”)
В „До Основ’яненка”
Г „Кавказ”
Д „І мертвим, і живим…”

увібрала в себе всю привабливість і силу народної пісні, її чарівну простоту, живу пульсацію народнопісенних ритмів, поетичність фольклорної символіки”

А І.Нечуй-Левицький
Б І.Франко
В О.Білецький
Г М.Жулинський
Д О.Авраменко

„Гайдамаки”: „Немає боротьби сил і ляхи всюди боягузи, ніякого опору, всюди гинуть”

А М.Драгоманов
Б П.Куліш
В І.Сошенко
Г М.Костомаров
Д К.Брюллов

А не покину
Б не залишу
В не знаю
Г не запам’ятаю
Д не забуду

А минають ночі
Б минають роки
В минає літо
Г минає час
Д минають думки

А алітерація
Б асонанс
В інверсія
Г епіфора
Д анафора

1 Київ
2 Лебедин
3 Петербург
4 Брути

Назва твору

1 „Сон” („У всякого своя доля”)
2 „Кавказ”
3 „До Основ’яненка”
4 „І мертвим, і живим…”

Цитата

На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!

Витріщивши очі!

І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Не вмре, не загине…

І не верстовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться…

1 персоніфікація
2 анафора
3 епітет
4 паралелізм

Цитата

Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.

Де-де позіхає…

Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани.

Білі рученята – мліють-обіймають…

1 Кати згнущаються над нами,

2 Тополі …

3 І внучатам із клуночка

4 Не сон-трава на могилі

Художній засіб