| 1. Складений іменний присудок відсутній у реченні |
|
А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.
|
|
| 2. Складений дієслівний присудок вжито в реченні |
|
А Поговорили на раді та й розійшлись, забули.
Б На Січ почали вчащати посли від турка.
В Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань.
Г Турки рідко користались із рушниць.
|
|
| 3. Правильно визначено граматичну основу в реченні |
|
А Кривоніс викресав вогню, запалив люльку, присів під повіткою й задумався.
Б Кошовий першим встромляє носака у стремено і, перекинувши ногу через коня,
вгрузає у сідло.
В Гетьман з писарем обмірковували політичні питання.
Г Отаман, приклавши руку до грудей, покірно схилив голову.
Д Я дуже люблю міста Київ і Львів.
|
|
| |
| 4. Виділене слово є підметом у реченні |
|
А Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.
Б Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.
В Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.
Г Нас пригоди впинить не в силі.
Д Не раз серед ночі маленький Устим прокидався від стукоту у вікні.
|
|
| 5. Припустились помилок у визначенні граматичної основи в реченні |
|
А Осінь на околиці рве пожовкле листя, і дощами колеться, і вітрами злиться.
Б По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
В Прийшли під осінь ще зелені клени…
Г На світанку вишнева хмарина білим цвітом окутала сад.
Д Вийшовши з готелю, Лаврентій з жоною й дітьми попростував до Дніпра.
|
|
| 6. Інверсія відсутня в реченні |
А І крізь хатнії віконця рознесеться, залунає По занедбаному краю пісня волі, пісня
сонця!
Б Колись давно північною добою В повітрі легкому дрімаючих степів Мене ласкав
малу під стріхою сільською Коханий, рідний спів.
В Так давно не звучала бандура моя.
Г Щось мариться мені в палких обіймах ночі.
Д І не бідне, і не погане село Бужани.
|
|
| |
|
7. Визначте, яким членом речення є виділене слово
І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького.
|
|
А простим дієслівним присудком
Б складеним дієслівним присудком
В складеним іменним присудком
Г додатком
Д обставиною
|
|
| 8. Правильно визначено присудок у реченні |
|
А Хмельницький був іншої думки.
Б А дівчина була як сонце.
В Панська ласка – що вовча дружба
Г На провесні вовчі зграї ставали дедалі нахабнішими.
Д Настя була м’якої вдачі.
|
|
|
9. Яким членом речення виступають виділені слова
Учіться ставити себе на місце іншої людини.
|
|
А додаток
Б присудок
В підмет
Г означення
Д обставина
|
|
| 10. В якому з поданих речень є іменний складений присудок |
|
А Земля почала зеленіти тендітною травою.
Б Я вірші почав писать під вечір золотий.
В Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!
Г Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.
Д Між людьми буду жить молодий і крилатий.
|
|
| 11. В якому з поданих речень є складений дієслівний присудок |
|
А Він був незвичний, той смуток.
Б Поет всюди залишається господарем свого настрою.
В Василь Стус – справді великий поет.
Г В труді твори красу життя.
Д Почав жевріти схід сонця.
|
|
| 12. Простий підмет ужито в реченні |
|
А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі.
Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку.
В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
Г В нічну розвідку пішло четверо.
Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю.
|
|
| 13. Простий підмет ужито в реченні |
|
А „Кру” та „кру” журливо лине в далину імлисту.
Б „Лісова Пісня” Лесі Українки глибоко хвилює читачів і глядачів.
В Правда з кривдою старою б’ються під горою.
Г Йде людина в надра темні, чудеса творить підземні.
Д Аби кожна комаха мед брала, то один жук би найбільше міг набрати.
|
|
| 14. Підмет виражено неозначеною формою дієслова |
А Ще тумани сиві не зійшли з полів.
Б Не знає, на якому дереві хліб росте.
В Пан залишиться паном, щоб він не базікав.
Г Одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу належить
писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний талант нашого народу.
Д Вчитися – ніколи не пізно.
|
|
| |
| 15. Простий дієслівний присудок ужито в реченні |
|
А Суха морська трава може шелестіти під ногами.
Б Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості.
В Нам треба триматись разом.
Г На Великдень перший раз зозуля може закувати.
Д Вірний приятель – то найбільший скарб.
|
|
| 16. Складений іменний присудок ужито в реченні |
А Історія писанки як символу сонця, безсмертя, весняного відродження сягає в
далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відновлення природи.
Б Власноруч розмальовані писанки – найліпше великоднє вітання.
В Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак віри
у вічне життя.
Г Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви.
Д Як гарно бджолам тут на просторах, у білому квітучому царстві!
|
|
| |
| 17. Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у реченні |
|
А А церква й довкола церкви – мов великий живий квітник.
Б Що в тебе вийшло – тарантас чи дишло?
В Добре діло – правду говорити сміло.
Г Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.
Д Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення, яке витратила вона й на саму людину.
|
|
| |
| 18. Складений дієслівний присудок ужито в реченні |
А Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя.
Б І в чи не найголовнішому слові нашої мови „життя” предки не лише воздали
заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі людства.
В І зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої
енергії, добра, безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.
Г Людей, які прийняли з доброю місією, із чистим серцем чи доброю новиною, на
нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушничку.
Д Одвічним спокоєм, урівноваженістю віяло від усього, що впадало Григорію в око.
|
|
| |
| 19. Однорідними підметами ускладнено речення |
А Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні.
Б Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.
В Розсипає в прах піраміди, а зерно колоситься, і минають століття, зникають
народи, тільки зерно залишається.
Г Століттям мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо
поетичністю, адже вона виражає наші емоції та найінтимніші почуття.
Д Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима річка без
води, повноводність – без глибини, душа – без дихання.
|
|
| |
| 20. Однорідними присудками ускладнено речення |
А Буду я навчатись мови золотої.
Б Юначе, знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну
українську мову.
В Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу.
Г Хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної
матері, як добрим ім’ям родини, той любить Вітчизну.
Д Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне
слово, – це людина без роду й племені.
|
|
| |
| 21. Підмет виражено прикметником у реченні |
|
А Чисте небо не боїться ні блискавки, еі грому.
Б Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове.
В Минуле в пам’яті живе, сьогоднішнє в душі палає.
Г Чотири літа пролетіло.
Д Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.
|
|
| 22. Підмет виражено прикметником у реченні |
|
А Ось ідуть закохані і юні.
Б „Бабине літо” висіло на віттях як прядиво.
В У синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
Г Скільки днів пролетіло над нами.
Д Один з партизанів підвівся на стременах.
|
|